чебрець 1 значення

-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чебре́ць  
родовий чебрецю́  
давальний чебрецю́, чебреце́ві  
знахідний чебре́ць  
орудний чебреце́м  
місцевий на/у чебреці́, чебрецю́  
кличний чебрецю́*  

Словник синонімів

ЧЕБРЕ́ЦЬбот., ЧЕ́БРИКрозм., ЧЕ́БЧИКрозм.На високій береговині все літо синьо та сумно цвіте чебрець, найменша квітка з-поміж квіток (В. Земляк); Севере, чому квіти, що діставала від тебе, не клала я за образи та не засушувала, як святий чебрик? (Ірина Вільде); Важкий дух польових васильків, чебчику розлягався в солонуватому повітрі (І. Нечуй-Левицький).