-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив чвя́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чвя́кнімо, чвя́кнім
2 особа чвя́кни чвя́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чвя́кну чвя́кнемо, чвя́кнем
2 особа чвя́кнеш чвя́кнете
3 особа чвя́кне чвя́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. чвя́кнув чвя́кнули
жін.р. чвя́кнула
сер.р. чвя́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чвя́кнувши

Словник синонімів

ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИрозм.,ХВИ́СЬКАТИрозм.,ЦВЬОХАТИ[ЦЬВО́ХАТИ]розм.,ЦЬВО́ХКАТИ[ЦВЬО́ХКАТИ]розм.,ШМО́РГАТИрозм.,ШЛЬО́ГАТИдіал.,ШВЯ́КАТИдіал.,ЧВЯ́ХАТИдіал.,ЦВИ́ГАТИ[ЦВІ́ГАТИ]діал.;СІКТИ́, ДЕ́РТИ[ДРА́ТИ]розм.,ПОРО́ТИрозм.,ЧУХРА́ТИрозм.,ПА́РИТИрозм.,РЕПІ́ЖИТИрозм.,ДАВА́ТИ ХЛЬО́РУ[ХЛЬО́СТУ]розм.,ОПЕРІ́ЗУВАТИрозм.,ОПЕРІ́ЩУВАТИрозм. (карати, б’ючи чимсь гнучким); ПОЛОСУВА́ТИрозм.,СПИ́СУВАТИрозм. (залишаючи на тілі сліди ударів); БИЧУВА́ТИрозм. (перев. бичем), БАТО́ЖИТИ (перев. батогом); ХВОРОСТИ́ТИрозм. (перев. хворостиною); СУПО́НИТИрозм. (перев. ременем). - Док.: шмагну́ти, шмагону́ти, хльо́снути, стьобну́ти, хля́снути, хви́сьнути[хвиснути], цвьо́хнути[цьво́хнути], шморгну́ти, шморгону́ти, швя́кнути, чвя́кнути, цвигнути[цві́гнути], сікну́ти, сіконути, опереза́ти, опері́щити, ви́батожити. Ярош бив коня без жалю шворнем, а Лукаш та Патрокл шмагали своїх нагаями (Б. Грінченко); Він,.. хльоскаючи пужалном по намащеній дьогтем халяві, підійшов до Олі (Л. Юхвід); Він поспішав до вулиці.. і йшов швидко, хльостаючи себе стеком по лакованій халяві (Ю. Смолич); Нахльостували гуцулки свою їмостечку [попадю] по плечьох прутєм (Г. Хоткевич); Не стьобай коней, вони теж мають душу (М. Чабанівський); Вони, ..настьобуючи коней, продовжували погоню (Григорій Тютюнник); Явтух озирнувся й хляснув Воронька дубцем (Г. Епік); Олекса стомлено хвиськає віником по чоботях (Ю. Мушкетик); Цвьохає візник загодовану конячину (А. Шиян); Дядько Терешко стояв перед східцями і, цьвохкаючи по землі батогом, зустрічав сміхом та глузуванням трактористів денної зміни (Д. Бедзик); Нагай боляче шморгнув старого Івана по плечах (Ю. Смолич); Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (І. Франко); Надбіжить маленький його пастушок, чвяхне батіжком, а бугай .. послушно вертається до стайні (Лесь Мартович); Змалечку любив [син] цвігати батогом малих песиків (І. Франко); Ще вчора їх могли топтати І сікти дротом батогів - Раби - сьогодні не раби: Шумлять знамена боротьби! (О. Олесь); Робила [баба] грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський); Хлопці перемінились, узяли нові пучки і стали пороти [відьму] (Г. Квітка-Основ’яненко); Циган як схопиться, як почне його [сина] чухрати нагаєм (збірник "Україна сміється"); Як її покладали парити, так вона рукою повела та й напустила на усіх, хто тут був, мару (Г. Квітка-Основ’яненко); Он кума Тетяна репіжить Миколку за те, що шапку .. загубив (Остап Вишня); Всім старшинам тут без розбору, Панам, підпанкам і слугам Давали в пеклі добру хльору (І. Котляревський); Розмахнувшись, щосили оперізує він тітку нагаєм по плечах (О. Гончар); - З жалю пуття не буде! - невгавав розлючений дядько Микита і, за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром, кричав (Л. Юхвід); Нагаями з уплетеним у ремінь свинцем полосували [карателі] спини неостережених васютинчан (І. Ле); Наші голі спини раз у раз доглядачі списували нагаями (Б. Грінченко); [Тірца:] Спиніться ви! Дозорець вавілонський з намету вийде і рабам накаже вас бичувати! (Леся Українка); З правого боку скакав навперейми ханові Богдан Хмельницький - безжалісно батожив нагайкою свого білого огиря (Р. Іваничук); [Гаврило:] Догнав [Хведір] його надворі, та за чуба, та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити... (М. Кропивницький); Супонив, супонив [Кондратович], поки він не зомлів (О. Стороженко). - Пор. 2. би́ти, відшмага́ти.