-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив чви́ркати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чви́ркаймо
2 особа чви́ркай чви́ркайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чви́ркатиму чви́ркатимемо, чви́ркатимем
2 особа чви́ркатимеш чви́ркатимете
3 особа чви́ркатиме чви́ркатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чви́ркаю чви́ркаємо, чви́ркаєм
2 особа чви́ркаєш чви́ркаєте
3 особа чви́ркає чви́ркають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чви́ркаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чви́ркав чви́ркали
жін. р. чви́ркала
сер. р. чви́ркало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чви́ркавши

Словник синонімів

БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИрозм., ЧВИ́РКАТИрозм.,ЧВІ́РКАТИрідше (бризкати з силою, під тиском чогось). - Док.: бри́знути, пи́рснути, по́рснути, при́снути, чви́ркнути, чві́ркнути. Іскри бризкають з ковадла (Ю. Яновський); Пирснули з очей сльози... (С. Васильченко); Саїд здригнувся від звуку ненароком зачепленої струни. Туманом порснула пилюга з тієї струни (І. Ле); Дзвінко прискає і дзюрчить запашне запінене молоко у дерев’яні та алюмінієві цеберка... (Ю. Смолич); У повітрі вогко, аж мокро, а під ногами чвиркало багнище (Г. Епік).
ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИрозм.;ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ[ЧВІ́РКАТИ]розм.,ЦВІ́РКАТИрозм.,ЦИ́РКАТИрозм. (крізь зуби); ХА́РКАТИрозм.,ХАРКОТІ́ТИрозм. (при кашлі, прочищаючи горло). - Док.: плю́нути, ви́плюнути, сплю́нути, плю́хнути, чви́ркнути[чві́ркнути], цві́ркнути, ци́ркнути, ха́ркнути. Сев часом плював за борт і витирав хусткою обличчя (Ю. Яновський); Кілька разів падав [Тимко], зводився, знову біг, випльовуючи з рота сніг (Григорій Тютюнник); Кирило замовк, запахкав цигаркою, важко спльовуючи перед себе (О. Досвітній); Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Штовхалися, плювалися насінням і словами, потім роздратовано чвиркали крізь зуби (П. Панч); Чутно, як він у темряві чвіркає крізь зуби слиною (І. Микитенко); Фронтовики.. підозріло позирали на статечних дядьків, зневажливо - на дівчат і циркали через губу під ноги (Ю. Смолич); І зачав той нечестивий Харкати, плювати (С. Руданський); Надійшов старий Рябина, кахикає, харкотить і охає (І. Франко).