-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив чаї́тися, чаї́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   чаї́мося, чаї́мось, чаї́мся
2 особа чаї́ся, чаї́сь чаї́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа чаї́тимуся, чаї́тимусь чаї́тимемося, чаї́тимемось, чаї́тимемся
2 особа чаї́тимешся чаї́тиметеся, чаї́тиметесь
3 особа чаї́тиметься чаї́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа чаю́ся, чаю́сь чаїмо́ся, чаїмо́сь, чаї́мся
2 особа чаї́шся чаїте́ся, чаїте́сь
3 особа чаї́ться чая́ться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
чаячи́сь*
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. чаї́вся, чаї́всь чаї́лися, чаї́лись
жін. р. чаї́лася, чаї́лась
сер. р. чаї́лося, чаї́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
чаї́вшись

Словник синонімів

ПРИЧАЇ́ТИСЯ (ховаючись від когось, постаратися бути непомітним), ПРИТАЇ́ТИСЯ, ПРИЩУ́ЛИТИСЯ, ПРИНИ́ШКНУТИ. - Недок.: прича́юватися, чаї́тися, прита́юватися, таї́тися, прищу́люватися. Хо втисся за доктором і причаївся в куточку, звідки вигідніше стежити за кожним рухом тіла й духу Макара Івановича (М. Коцюбинський); Підійшов [Фарлаф] якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Юліан Опільський); В кімнаті було тихо, але Ломицький духом чув, що там хтось притаївся, хтось дише, навіть тихесенько позіхає, затуливши долонею рота (І. Нечуй-Левицький); Прищулилась [Дарка] у вільхах, сидить і хлипає (Леся Українка); Гарик принишк за кущем (М. Трублаїні).
ТАЇ́ТИСЯ (бути непомітним, не виявлятися зовні, існувати в прихованому вигляді), КРИ́ТИСЯ, ПРИХО́ВУВАТИСЯ, ХОВА́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. - Док.: затаї́тися, прихова́тися, зачаї́тися. Яка могутня сила таїться в слові, мовленому крізь біль душі (Вас. Шевчук); На Романенка з безмежним довір’ям дивилися широко відкриті очі, в глибинах яких крилися важкі, невиплакані сльози (С. Журахович); Знову повторюю: перекладів без жертв не буває. "Точно"! За цим словом приховується небезпека буквальності, або, як кажуть у нас, буквалізму (М. Рильський); Вона догадалась, що її свекруха недобра і що під її солодкими словами ховається гіркий полин (І. Нечуй-Левицький); Її брови звисали чорними грозами над самими повіками. Під ними мигтіли очі, як вода перед бурею, ждучи блискавок, що чаїлися в хмарах (С. Тудор).
ХОВА́ТИСЯ (поміщатися де-небудь так, щоб інші не могли помітити або знайти), ЗАХО́ВУВАТИСЯрідше,КРИ́ТИСЯ, УКРИВА́ТИСЯ, СХОРОНЯ́ТИСЯ, ХОРОНИ́ТИСЯрозм.,ПРИХО́ВУВАТИСЯрозм.; ЗАТА́ЮВАТИСЯ, ТАЇ́ТИСЯ, ЧАЇ́ТИСЯрозм. (перев. зберігаючи непорушність, тишу); ПЕРЕХО́ВУВАТИСЯ, ВИХО́ВУВАТИСЯрозм. (протягом тривалого часу або в різних місцях); ЗАБИВА́ТИСЯ (перев. залазячи кудись). - Док.: схова́тися, захова́тися, скри́тися, схорони́тися, приховатися, укри́тися, затаї́тися, потаї́тися, зачаї́тися, перехова́тися, ви́ховатися, заби́тися. Два дні і дві ночі сиділи вони тут у вогкості і пітьмі, ховаючись від козачих пікетів (М. Коцюбинський); [Печариця (сам):] Хе-хе-хе! Де б тільки його заховатись?.. А ось: у курінь залізти, в одежу дідову заритись... І не далеко, і не видно, і все чути (Панас Мирний); Після того бою.. старий Мороз із сином По комишах крився (П. Куліш); Наче в твердині якій, я на хуторі в горах укрився (М. Зеров); - Нехай веде нас на те місце, де схоронилися Ворони (І. Франко); Татари їхали швидко, без лементу і гамору. Вдень вони хоронились у вибалках і очеретах (Н. Рибак); З концтабору хлопцеві якось пощастило вислизнути (І. Волошин); Вони злодійкувато прищухли, затаїлись у виноградних кущах за зоною табору (О. Гончар); Під стріхами, в гіллі, в траві таяться птиці (переклад М. Рильського); Підійшов [Фарлаф] якраз до цієї хати, під якою чаївся Мстислав, і відкинув засуву (Ю. Опільський); Три дні Іванко переховувався в лісі за оселищем (А. Хижняк); - Давай тікати. Якщо виховаємося одну ніч - Довбуш піде собі в свої гори й небезпека мине (Г. Хоткевич); Юрко забивається аж під курні вінки цибулі в кутку на жердці (П. Козланюк).