ОХОРО́НА (оберігання кого-, чого-небудь); ВАРТУВА́ННЯ, ВА́РТА, ЧАТУВА́ННЯ, ЧА́ТИмн., ЧА́ТАрідше (перев. із зброєю, у складі озброєного загону); СТОРОЖУВА́ННЯ, СТОРО́ЖАрідше (перев. матеріальних цінностей). Після того, як загін Килигея остаточно закріпився в Хорлах, на нього було покладено охорону всього чорноморського узбережжя (О. Гончар); Ми ще заздалегідь познаходили собі такі місця для вартування, які дозволяли нам помічати кожного, хто проходив поблизу (Л. Смілянський); Оце тільки вдосвіта вернувся [Юхим] з варти та й приліг на часинку (А. Головко); Коли ми виспались після чатування, я відчув нестерпний голод (О. Досвітній); - Як упораються [козаки], так лишать там на сторожі вартових, а самі з припасом прибудуть сюди. - Добре, - промовив пан сотник. - Ну, а у млин, під лотоки, на чати готуються? (М. Старицький); Сторож ходив, мов вартовий на чаті (І. Франко); Перегуда лишався у конторі і за постояльця, і за сторожа, хоч трудодні за сторожування одержував Кузьма (В. Кучер).