вте́рти ма́ку (часнику́), згруб. Побити, суворо покарати кого-небудь. За нові його [кавалера] вибрики я такого йому втру маку, що навіки відхочеться йому женихатися (Переклад М. Лукаша); — Іч, який...— чого захотів!? Я зараз як втру тобі часнику, то надовго забудеш про театри (М. Стельмах). нате́рти ма́ку. — Меланіє! — озивається Дмитро і повертає дівчину до дійсності. — Хочеш, я зараз вернуся назад і натру маку тому лобуреві, з яким щойно розминулися (П. Гуріненко).

на ла́дан ди́хати. 1. Бути безнадійно хворим, близьким до смерті; помирати. [Флорентієць:] Він вже старий. Він дихає на ладан (М. Костомаров); [Тарас:] Багато вже не стало тих, що воювали вмісті [разом] ви!.. Один Кадило ще живий, та й той на ладан дише (І. Карпенко-Карий); Знає толк на травах [знахарка]. Колись мій батько на ладан дихав, а вона дала йому настойку на якомусь корені — і пішов старий (М. Стельмах). на часни́к ди́хати. Давно уже говорили, що Лисун [дід] на часник дише, а він усе хрипів у землянці своїй (В. Дрозд).

2. Бути зношеним, ветхим; розвалюватися, розпадатися від довгого користування. А в лаві колія стара на ладан просто дише. От і виходить — на-гора півнорми і не більше (П. Дорошко).

3. Бути близьким до припинення свого існування. Австрія на ладан дихає .. Скрізь нас молотять, аж пір’я летить (Переклад С. Масляка).