-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чарівли́вість  
родовий чарівли́вості  
давальний чарівли́вості  
знахідний чарівли́вість  
орудний чарівли́вістю  
місцевий на/у чарівли́вості  
кличний чарівли́восте*  

Словник синонімів

ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬпідсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬпідсил., ЧА́РИпідсил., ВА́БАрозм., ПОВА́БА[ПО́ВАБрідко]розм.Оксамитовий ліричний баритон Михайла Кречка полонив своєю силою і привабливістю слухачів (В. Кучер); Сонячний осінній день показував у всій привабності чари природи (А. Хижняк); Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (О. Досвітній); Чарівний світ з голубим небом.. втратив для неї звабу і був звичайним, непомітним, буденним (Григорій Тютюнник); Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало за цей час зовсім білим.. Цей білий ореол надавав ще більшої принади його вродливому обличчю (Ірина Вільде); Він побував із своїм другом і на горищі, і в хижці, і в погребі і повністю звідав усю принадність цих місць (О. Донченко); Ми є свідками нев’янучої чарівності творів Кобзаря, і чарівність ця йде насамперед від їхнього змісту, від їхнього ідейного багатства (з журналу); Невичерпані джерела української народнопоетичної творчості. Безмірна, як саме життя, її глибина, вічно жива краса, нев’януча чарівливість (з журналу); Є люди, що їх у всьому хочеться наслідувати. Такі люди мають у собі якісь особливі, внутрішні чари (Я. Баш); Очерети по Удаю - мов дикий праліс.. і в буйності цій, і хаотичності - їх ваба і краса (Ю. Мушкетик); Багатство мальовничого елемента додає "Катерині" [поемі Т. Шевченка] незвичайного повабу (І. Франко).
ЧАРІ́ВНІСТЬ (надзвичайна краса), ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, ЧА́РИ, ЧАР. Полк! Скільки в цьому слові для нас і туги, і болю, і невимовної чарівності (О. Гончар); Від неї завжди віяло такою ніжністю і чарівливістю, що навіть у скептичних жінок заздрість переходила в щире захоплення (Я. Баш); Степовий вітер неначе розвіяв по степу чари пишних очей, пишної краси (І. Нечуй-Левицький); Довкола пішоходів повно було того могучого чару літньої гірської природи, запаху, зелені, свіжості, тепла, кукання, шелесту (І. Франко).