-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чарчи́на чарчи́ни
родовий чарчи́ни чарчи́н
давальний чарчи́ні чарчи́нам
знахідний чарчи́ну чарчи́ни
орудний чарчи́ною чарчи́нами
місцевий на/у чарчи́ні на/у чарчи́нах
кличний чарчи́но* чарчи́ни*

Словник фразеологізмів

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський). переки́нути (хильну́ти) чарчи́ну. [Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги  .. та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук); — Вип’ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко).

перехиля́ти (перекида́ти) / перехили́ти (переки́нути) ча́рку (по ча́рці), фам. Пити алкогольні напої. На Смика він прицілився. Що любить Смик? Перехиляє чарку чи ні? (М. Руденко); Перепочити коням слід було, А мандрівцям перехилить по чарці і закусити щукою (М. Рильський). переки́нути (хильну́ти) чарчи́ну. [Галушка:] Галю, винось-бо щось перекусити — чоловік з дороги  .. та й нам не завадить чарчину перекинути (О. Корнійчук); — Вип’ю,— кивнув Омелян, бо таки й справді йому скортіло хильнути чарчину (О. Ільченко).