чаруватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | чарува́тися, чарува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | чару́ймося, чару́ймось | |
| 2 особа | чару́йся, чару́йсь | чару́йтеся, чару́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чарува́тимуся, чарува́тимусь | чарува́тимемося, чарува́тимемось, чарува́тимемся |
| 2 особа | чарува́тимешся | чарува́тиметеся, чарува́тиметесь |
| 3 особа | чарува́тиметься | чарува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | чару́юся, чару́юсь | чару́ємося, чару́ємось, чару́ємся |
| 2 особа | чару́єшся | чару́єтеся, чару́єтесь |
| 3 особа | чару́ється | чару́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| чару́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | чарува́вся, чарува́всь | чарува́лися, чарува́лись |
| жін. р. | чарува́лася, чарува́лась | |
| сер. р. | чарува́лося, чарува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| чарува́вшись | ||