чаруватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | чарува́тися, чарува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | чару́ймося, чару́ймось | |
2 особа | чару́йся, чару́йсь | чару́йтеся, чару́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чарува́тимуся, чарува́тимусь | чарува́тимемося, чарува́тимемось, чарува́тимемся |
2 особа | чарува́тимешся | чарува́тиметеся, чарува́тиметесь |
3 особа | чарува́тиметься | чарува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | чару́юся, чару́юсь | чару́ємося, чару́ємось, чару́ємся |
2 особа | чару́єшся | чару́єтеся, чару́єтесь |
3 особа | чару́ється | чару́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
чару́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | чарува́вся, чарува́всь | чарува́лися, чарува́лись |
жін. р. | чарува́лася, чарува́лась | |
сер. р. | чарува́лося, чарува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
чарува́вшись |