-1-
множинний іменник

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний   ча́ри
родовий   ча́рів
давальний   ча́рам
знахідний   ча́ри
орудний   ча́рами
місцевий   на/у ча́рах
кличний   ча́ри

Словник синонімів

ПРИВА́БЛИВІСТЬ (якість, властивість, яка притягає до когось, чогось, робить його привабливим), ПРИВА́БНІСТЬ, ПРИВА́БА, ЗВАБЛИ́ВІСТЬ, ЗВА́БА, ПРИНА́ДА, ПРИНА́ДНІСТЬ, ЧАРІ́ВНІСТЬпідсил., ЧАРІВЛИ́ВІСТЬпідсил., ЧА́РИпідсил., ВА́БАрозм., ПОВА́БА[ПО́ВАБрідко]розм.Оксамитовий ліричний баритон Михайла Кречка полонив своєю силою і привабливістю слухачів (В. Кучер); Сонячний осінній день показував у всій привабності чари природи (А. Хижняк); Смугляве обличчя, облямоване чорною шапчиною пухнатого волосся, було повне жіночої приваби (О. Досвітній); Чарівний світ з голубим небом.. втратив для неї звабу і був звичайним, непомітним, буденним (Григорій Тютюнник); Сиве, як протертий мак, волосся Мартинчука стало за цей час зовсім білим.. Цей білий ореол надавав ще більшої принади його вродливому обличчю (Ірина Вільде); Він побував із своїм другом і на горищі, і в хижці, і в погребі і повністю звідав усю принадність цих місць (О. Донченко); Ми є свідками нев’янучої чарівності творів Кобзаря, і чарівність ця йде насамперед від їхнього змісту, від їхнього ідейного багатства (з журналу); Невичерпані джерела української народнопоетичної творчості. Безмірна, як саме життя, її глибина, вічно жива краса, нев’януча чарівливість (з журналу); Є люди, що їх у всьому хочеться наслідувати. Такі люди мають у собі якісь особливі, внутрішні чари (Я. Баш); Очерети по Удаю - мов дикий праліс.. і в буйності цій, і хаотичності - їх ваба і краса (Ю. Мушкетик); Багатство мальовничого елемента додає "Катерині" [поемі Т. Шевченка] незвичайного повабу (І. Франко).
ЧАКЛУ́НСТВО (магічні дії, рухи й замовляння, за допомогою яких нібито можна вплинути на людей і природу), ЧА́РИ, ЧАРІВНИ́ЦТВО, ЧАРОДІ́ЙСТВО, ХАРАКТЕ́РНИЦТВО, МА́ГІЯ, ЧОРНОКНИ́ЖНИЦТВОзаст., ХИ́МОРОДИзаст., ХИ́МОРОДЬзаст.; ЗАКЛИНА́ННЯ (словесні магічні дії); ВІДЬМУВА́ННЯзаст., ВІДЬО́МСТВОзаст. (про дії відьми, відьмака); ШАМА́НСТВО (у племен, релігія яких ґрунтується на культі духів, магії). За звинуваченням у відьомстві, чаклунстві, характерництві та інших "гріхах" у французькому королівстві на протязі року було закатовано сорок тисяч жінок (Н. Рибак); Їх уже тепер немає тута, бо визволились чарами з темниці (Леся Українка); Картина в світлиці змінилась неначе якимсь чарівництвом (І. Нечуй-Левицький); Незрозуміло було, як зумів він пробитися до окопу крізь оцей хаос вогню, і поява його здавалася чародійством (В. Собко); Від первісної магії бере свій початок віра в амулети й талісмани (з журналу); - Начальник та священноначальники обвинуватили нас у єресі та чорнокнижництві (О. Іваненко); - Ви, - каже [хазяїн], - на одинця ніколи не нападайте. Один ніколи так спроста не поїде, а непремінно з якими-небудь химородами (Ганна Барвінок); Більш десятка корів зробились офірою Параскіциного відьмування (М. Коцюбинський); Буває, ночами не сплю та все розгадую: що ж то було за шаманство? Що за криваве затьмарення на всіх нас тоді найшло? (О. Гончар).
ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́заст. (знахарський напій). Та вийняла [Маруся] з-за пазухи Циганчині чари, Та скликала річчю-словом Із трьох країв хмари (Л. Боровиковський); Як поїхав козаченько яром, - Перелита доріженька чаром (пісня); [Хома:] Баба зна такий приворот, що й лютого ворога заставить цуциком бігати (М. Старицький); А потім якось дав їм сіна, а те сіно виявилось чар-зіллям, і коні султанські, попробувавши, одразу на мову здобулися (О. Гончар); Ой є в мене таке зілля близько перелазу; Як дам тобі напитися, забудеш одразу (пісня); Ой чи мені, любку, дання, чи мені сухоти? Нема мені вночі спання, ані вдень роботи (коломийка).
ЧАРІ́ВНІСТЬ (надзвичайна краса), ЧАРІВЛИ́ВІСТЬ, ЧА́РИ, ЧАР. Полк! Скільки в цьому слові для нас і туги, і болю, і невимовної чарівності (О. Гончар); Від неї завжди віяло такою ніжністю і чарівливістю, що навіть у скептичних жінок заздрість переходила в щире захоплення (Я. Баш); Степовий вітер неначе розвіяв по степу чари пишних очей, пишної краси (І. Нечуй-Левицький); Довкола пішоходів повно було того могучого чару літньої гірської природи, запаху, зелені, свіжості, тепла, кукання, шелесту (І. Франко).