-1-
іменник чоловічого роду
(рослина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний чака́н  
родовий чака́ну  
давальний чака́ну, чака́нові  
знахідний чака́н  
орудний чака́ном  
місцевий на/у чака́ні, по чака́ну  
кличний чака́не*  

Словник синонімів

РОГІ́Збот., РОГОЗА́, ЧАКА́Н. Осока та рогіз за ніч помітно підтяглися вгору (Ю. Збанацький); Дмитро Іванович вийняв з-під соломи обплетений рогозою жбан (О. Сизоненко); З невідомих нікому озер і порослих чаканом рівчаків ми вибралися до головного гирла Гадюки ще завидна (О. Досвітній).