-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | чади́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | чаді́мо, чаді́м |
2 особа | чади́ | чаді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | чади́тиму | чади́тимемо, чади́тимем |
2 особа | чади́тимеш | чади́тимете |
3 особа | чади́тиме | чади́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | чаджу́ | чадимо́, чади́м |
2 особа | чади́ш | чадите́ |
3 особа | чади́ть | чадя́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
чадячи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | чади́в | чади́ли |
жін. р. | чади́ла |
сер. р. | чади́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
чади́вши |
Словник синонімів
ДИМИ́ТИ [ДИМІ́ТИ] (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ [ДИМІ́ТИСЯ], КУРІ́ТИ [КУРИ́ТИ], КУРІ́ТИСЯ [КУРИ́ТИСЯ], ЧАДИ́ТИ [ЧАДІ́ТИ], ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́ТИ розм.; КОПТІ́ТИ (густо, з кіпоттю). На обрії димить пароплав (О. Донченко); Вогнище перетліло і вкрилося попелом, але ще диміло (Григорій Тютюнник); Вона вдивлялася в нафтівку, що вже ось-ось догоряла і не світила, а димилася і наповнювала всю хатину чадом (І. Франко); - Чи за тобою, сину, сто вовків гналось, чи щось димілось під ногами? - занепокоєно стрічає мене, захеканого, на порозі мати (М. Стельмах); На місці застави курів лиш попіл та стриміли чорні комини печей (Я. Стецюк); Вкине [Чіпка] у піч гнилої соломи, тліє вона там собі та курить (Панас Мирний); Підняв [вихователь] недопалок. Він ще курівся (Ю. Збанацький); Де не горить, там не куриться (прислів’я); Праворуч чаділи димом широкі труби і крізь дим проривалися язики полум’я (А. Хижняк); Не відчували [сталевари] опіків на руках, не помічали, як на них починає димувати одяг (П. Загребельний); Кадить світло, скло заяложене, зверху надбите (А. Тесленко); Ще довго коптіла гасова лампа, поки Макар скінчив свій конспект (С. Добровольський).