ЧАГАРНИ́К (густі зарості дерев’янистих кущових рослин), ЧАГАРНИКИ́, ЧАГАРІ́, ЧАГА́Р, КУЩІ́, ПО́РІСТЬ, ПО́РІСТ (молодий або низькорослий ліс). Крізь колючий чагарник продиралися бійці (О. Гончар); В яру ще гойдався вранішній туман, ховаючись від сонця серед густих чагарників (В. Кучер); Чагарі кругом сплелися, заступають дітям путь (Н. Забіла); Незабаром [Оксен] спустився у глибоку яругу, порослу чагарем і дикими грушками (Григорій Тютюнник); Кам’яна печера була в густих кущах під високими дубами, в скелі (І. Нечуй-Левицький); Зашелестіло листя, захрущали тріски, загойдалися гілки низького поросту (Панас Мирний).