-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ча́вкнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ча́вкнімо, ча́вкнім
2 особа ча́вкни ча́вкніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ча́вкну ча́вкнемо, ча́вкнем
2 особа ча́вкнеш ча́вкнете
3 особа ча́вкне ча́вкнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ча́вкнув ча́вкнули
жін.р. ча́вкнула
сер.р. ча́вкнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ча́вкнувши

Словник синонімів

ЧА́ВКАТИ (про болото, твань, трясовину тощо), ЧАВКОТІ́ТИпідсил., ЧВА́КАТИ, ЧВАКОТІ́ТИпідсил., ЧМО́КАТИ, ЦМО́КАТИ, ЧВЯ́КАТИрозм., ЧМА́КАТИрозм., ЧМАКОТІ́ТИпідсил. розм. - Док.: ча́вкнути, чва́кнути, чмо́кнути, цмо́кнути. Під ногами чавкала багнюка (Ю. Збанацький); У ногах чавкотіла холодна вода (С. Чорнобривець); Брудно-сіре вариво з мокрого снігу чвакає під черевиками (В. Дрозд); Під ногами чвакотить болотяна твань (А. Хижняк); Прийшла весна і відтала земля стигло чмокала під ногами (В. Собко); Здавалося - йди хоч століття, все буде під ногами цмокати крута земля, сіятиме й сіятиме однаковий дощ (О. Гончар); Драглисте багно огидно чвякало під ногами (Григорій Тютюнник); Знову форсуємо темряву. Аж злість розбирає. А мокрі! - вже й під білизною чмакотить (Я. Баш). - Пор. 2. хлю́пати.