ПІ́СНЯ (словесно-музичний твір, призначений для співу), СПІВА́НКА, ПІ́СЕНЬКАпестл.,СПІВА́НОЧКАпестл.,СКЛАДА́НОЧКАпестл.,СПІВАНИ́ЦЯдіал.;ДУ́МА (народна ліро-епічна, сольна); ДУ́МКА (народна, часто журлива); КОЛОМИ́ЙКА (українська західна народна типу частівки); ЧАБАРА́ШКАдіал.,ШУ́МКАдіал. (до танцю, перев. жартівлива); ШАНСОНЕ́ТКА (жартівливого характеру, часом фривольного змісту). Зійдемося на вигін за містом, де вітряки стоять, та як заспіваємо пісні, - аже на усе місто чути (Панас Мирний); Під час вишивання.. можна і лекцію послухати, гарну співанку вивчити (О. Маркуш); Погуляю понад морем Та розважу своє горе, Та Україну згадаю, Та пісеньку заспіваю (Т. Шевченко); Співаночки, складаночки, я вас не складала. Складали вас парубочки, а я переймала (коломийка); Народні думи - це великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту (з підручника); Він почав коломийкою, далі перейшов на тужливу думку (І. Франко); Сахно засвистала веселенької шансонетки (Ю. Смолич).