цісарювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | цісарюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | цісарю́ймо | |
| 2 особа | цісарю́й | цісарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | цісарюва́тиму | цісарюва́тимемо, цісарюва́тимем |
| 2 особа | цісарюва́тимеш | цісарюва́тимете |
| 3 особа | цісарюва́тиме | цісарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | цісарю́ю | цісарю́ємо, цісарю́єм |
| 2 особа | цісарю́єш | цісарю́єте |
| 3 особа | цісарю́є | цісарю́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| цісарю́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | цісарюва́в | цісарюва́ли |
| жін. р. | цісарюва́ла | |
| сер. р. | цісарюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| цісарюва́вши | ||