ціпити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ці́пити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ці́пмо | |
2 особа | ціп | ці́пте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ці́питиму | ці́питимемо, ці́питимем |
2 особа | ці́питимеш | ці́питимете |
3 особа | ці́питиме | ці́питимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ці́плю | ці́пимо, ці́пим |
2 особа | ці́пиш | ці́пите |
3 особа | ці́пить | ці́плять |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ці́плячи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ці́пив | ці́пили |
жін. р. | ці́пила | |
сер. р. | ці́пило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ці́пивши |