-1-
вигук
незмінювана словникова одиниця
-2-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ціп ціпи́
родовий ці́па ціпі́в
давальний ці́пу, ці́пові ціпа́м
знахідний ціп ціпи́
орудний ці́пом ціпа́ми
місцевий на/у ці́пі на/у ціпа́х
кличний ці́пе* ціпи́*

Словник фразеологізмів

[і] ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого, куди. Хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь. — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник).

молоти́ти зуба́ми (язико́м), зневажл. Говорити непотрібне. — Її за тоту [ту] політику вигнали з гімназії, а вона .. молотить і далі язиком (Д. Бедзик). зу́бом молоти́ти. — Раз робити, так робити, а не зубом молотити… Кидай свою сигару та берімося за пилку… (В. КуІчер). молоти́ти язико́м, як ці́пом. Вона, як ціпом, молотить і далі язиком (Д. Бедзик).

не ці́пом маха́ти. Треба вміти, непросто (робити, виконувати щось). — Ото, яка наука страшна, то не ціпом махати (В. Стефаник); — Іване, а ти мастак брехати? — несподівано запитав я Кульбабенка.— Умію,— збентежився він, а потім, подумавши, що це треба в розвідницьких справах, веселіше відповів: — Брехати — не ціпом махати (М. Стельмах).

[і] ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого, куди. Хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь. — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник).