цінчати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | цінча́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | цінча́ймо | |
2 особа | цінча́й | цінча́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цінча́тиму | цінча́тимемо, цінча́тимем |
2 особа | цінча́тимеш | цінча́тимете |
3 особа | цінча́тиме | цінча́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | цінча́ю | цінча́ємо, цінча́єм |
2 особа | цінча́єш | цінча́єте |
3 особа | цінча́є | цінча́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
цінча́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | цінча́в | цінча́ли |
жін. р. | цінча́ла | |
сер. р. | цінча́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ці́нчаний | ||
Безособова форма | ||
ці́нчано | ||
Дієприслівник | ||
цінча́вши |