цінчати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | цінча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | цінча́ймо | |
| 2 особа | цінча́й | цінча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | цінча́тиму | цінча́тимемо, цінча́тимем |
| 2 особа | цінча́тимеш | цінча́тимете |
| 3 особа | цінча́тиме | цінча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | цінча́ю | цінча́ємо, цінча́єм |
| 2 особа | цінча́єш | цінча́єте |
| 3 особа | цінча́є | цінча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| цінча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | цінча́в | цінча́ли |
| жін. р. | цінча́ла | |
| сер. р. | цінча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ці́нчаний | ||
| Безособова форма | ||
| ці́нчано | ||
| Дієприслівник | ||
| цінча́вши | ||