-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | цінува́льник | цінува́льники |
родовий | цінува́льника | цінува́льників |
давальний | цінува́льникові, цінува́льнику | цінува́льникам |
знахідний | цінува́льника | цінува́льників |
орудний | цінува́льником | цінува́льниками |
місцевий | на/у цінува́льникові, цінува́льнику | на/у цінува́льниках |
кличний | цінува́льнику | цінува́льники |
Словник синонімів
ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. - Дуже приємно познайомитись! Я пристрасний шанувальник вашого детективного таланту! (А. Крижанівський); Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе.. малярство (І. Нечуй-Левицький); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (М. Олійник); - Я став членом її [цариці] прибічної сторожі, довіреним воротарем, безумно закоханим звеличником, дорадником (Юліан Опільський); Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння (І. Франко); Я, як прихильник української літератури й гарячий поклонник Вашого таланту, - позволю й собі прилучитися до прохання Спілки - щоб Ви дозволили видати в Галичині Ваші твори (М. Коцюбинський). - Пор. прихи́льник.