-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ціни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ціні́мо, ціні́м
2 особа ціни́ ціні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ціни́тиму ціни́тимемо, ціни́тимем
2 особа ціни́тимеш ціни́тимете
3 особа ціни́тиме ціни́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ціню́ ці́нимо, ці́ним
2 особа ці́ниш ці́ните
3 особа ці́нить ці́нять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ці́нячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ціни́в ціни́ли
жін. р. ціни́ла
сер. р. ціни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ціни́вши

Словник синонімів

ДОРОЖИ́ТИким, чим (надавати великого значення, боятися втратити), ЦІНУВА́ТИкого, що,ЦІНИ́ТИкого, що,ДОРОЖИ́ТИСЯрозм.Поки була в нього Єля, діти, було родинне вогнище - він дорожив своїм майном і домом (З. Тулуб); - Ти просто не вмієш цінувати те, що маєш! (О. Гончар); Приязні їхньої невимушений знак Ціню я над усі тріумфи (М. Зеров); - Аби ти була добра, то там доброю слугою дорожаться... (Панас Мирний).
ОЦІ́НЮВАТИкого, що (визначати вартість кого-, чого-небудь), ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ, РОЗЦІ́НЮВАТИ, ОТАКСО́ВУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ, ПРИМІ́РЮВАТИСЯдо кого-чого (визначаючи придатність, цінність). - Док.: оцінити, оцінува́ти, поцінува́тирозм.поціни́тирозм.розціни́ти, отаксува́ти, примі́ритися. Пошкодований господар... водив очима по загонах, оцінюючи руїну, яку заподіяли йому зухвалі вуличники (І. Франко); Жандарм перечитав папірець, і оглядів нас поглядом людини, що цінувала вартість худоби (О. Досвітній); [Олена:] Поцінували [збирачі податків] телицю, ось-ось і до скрині доберуться (М. Кропивницький); І цінили того плуга і ціну писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не давали (С. Руданський); Нехай прийде [війт] зараз отаксувати шкоду (Лесь Мартович); Шкапонд оглядає Романа, примірюється до нього (М. Стельмах).
ПОВАЖА́ТИкого, що (відчувати повагу, ставитися з повагою до когось, чогось), ШАНУВА́ТИ, УШАНО́ВУВАТИ[ВШАНО́ВУВАТИ], ЦІНИ́ТИ, ЦІНУВА́ТИ, ПОКЛОНЯ́ТИСЯкому, чому, підсил., СХИЛЯ́ТИСЯперед ким-чим, підсил., УКЛОНЯ́ТИСЯ[ВКЛОНЯ́ТИСЯ]перед ким-чим, підсил., ОБО́ЖНЮВАТИпідсил., ОБО́ЖУВАТИпідсил., ПРИЗНАВА́ТИрозм., МАТИ ЗГЛЯДЬна кого-що, розм.,ПРА́ЗНУВАТИрозм., ПОЧИ́ТУВАТИ[ПОЧИТА́ТИ]книжн., БЛАГОГОВІ́ТИперед ким, підсил. книжн., БОГОТВОРИ́ТИпідсил. книжн., ОБОГОТВОРЯ́ТИпідсил. рідко, НА́ВИДІТИдіал.Сього чоловіка всі поважали змолоду (Марко Вовчок); - В якому чині будеш? - спитав Тарас. - Полковник. Чи курінний по-нашому. - А козаки шанують тебе? - Напевно... (Вас. Шевчук); Коли вмирає велика людина, пам’ять її вшановують (В. Еллан); З ним вона любила розмовлятий заєдно бажала його товариства. Цінила його далеко вище від свого мужа (Лесь Мартович); - Я ціную шляхтича по битвах та по героїчних вчинках (І. Нечуй-Левицький); Геніїв між нами небагато, То чому б не поклонятись їм? (В. Симоненко); - За якийсь час я був заворожений цією сильною натурою, слухаючи його розповіді про різні надзвичайні пригоди. Я просто схилявся перед ним (Я. Баш); - Я низько уклоняюся перед усім тим, що козацтво доброго зробило (Панас Мирний); Він обожнював і класиків,.. і не народжених класиками чесних середняків (А. Крижанівський); Я довідався, що десь коло нас близько мешкає молода швачка, яка ані в Бога не вірує, ані панів не признає (В. Стефаник); [Мусій:] Усе нашого Мартина почитують. Мабуть, люблять: добрий чоловік (Б. Грінченко); - Уговорюй його, як жінка: він тебе почитає, кохає щиро, може, тебе послухає (Панас Мирний); Діти не тільки любили його, а благоговіли перед ним (В. Канівець); Вона нарешті знайшла кому поклонятися, кого боготворити (М. Слабошпицький); Саїнів усі в селі любили й навиділи (Марко Черемшина).
ПЕРЕПИ́СУВАТИ (робити опис для обліку, а також при накладанні арешту на майно), ОПИ́СУВАТИ, СПИ́СУВАТИ, ОЦІ́НЮВАТИ, ЦІНУВА́ТИ, ЦІНИ́ТИ (визначаючи вартість). - Док.: переписа́ти, описа́ти, списа́ти, оціни́ти, оцінува́ти, поцінуватирозм.поціни́тирозм.Саме тоді в нашому селі переписували коні, фургони, упряж тощо (І. Микитенко); [Зборщик:] Ну що ж, мабуть, прийдеться описувати та цінувати? (М. Кропивницький); Вона вештається з блокнотом і олівцем у руках по кімнатах, неначе збирається списувати меблі (Ірина Вільде); З кріпаків правили викупні. Кріпаки не хотіли платити. Давай їх худібчину цінувати та спродувати (Панас Мирний); [Матрона:] Поцінують усю худобу, все пропаде (І. Франко).
ЦІНУВА́ТИ (давати оцінку кому-, чому-небудь, визнавати значення когось, чогось), ЦІНИ́ТИ, ОЦІ́НЮВАТИ, ПОВАЖА́ТИ. - Док.: оціни́ти. Вона вміла цінувати гумор (М. Чабанівський); Дуже цінив Ізваров молоду дружину за її ясний розум (А. Шиян); Колеги, здавалось, належно оцінюють вольовитість молодої вчительки (О. Гончар); Ваші вірші я дуже поважаю (А. Кримський).

Словник фразеологізмів

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла [коштувала], а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..).

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла [коштувала], а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..).

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла [коштувала], а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).

не ма́ти ціни́. 1. Бути позбавленим будь-якої вартості, значення і т. ін.; вважатися нічого не вартим. Він [шейх] подумав: “Ся жінка ціни в нашім краю не має, Але безумнії джаври заплатять безумнії гроші” (Леся Українка); Такий робітник, що невесело дивиться, може собі робити й найліпше, але для господаря його робота не має ціни: сам його вид, його ліниві рухи та його бурчання роблять йому більше шкоди, бо знеохочують других, заражають їх лінивством, бунтують їх (І. Франко); [Диякон:] З нас кожен певен, що ціни не має в твоїх [єпископа] очах життя наземне, марне, що дух твій поривається на волю в горішні високості (Леся Українка).

2. Бути важливим, дуже цінним, потрібним, значним, дорогим і т. ін. Лікарські сили, зосереджені навколо Свиридова, все нарощувались і нарощувались, немов життя цього веснянкуватого учня ремісничого училища не мало ціни (Ю. Яновський); Дружня допомога у скрутний час не має ціни (З газети).

спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́). Втрачати своє значення; ставати менш важливим. — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський).

спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́). Втрачати своє значення; ставати менш важливим. — А пани — все пани — з ціни не спадають! (С. Руданський).

ці́ни куса́ються на що. Що-небудь надто дорого коштує. Ціни на сільськогосподарську техніку кусаються (З газети); Груші були здорові і надто запашні, тому на ярмарку і ціни на них кусалися (З журналу).

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла [коштувала], а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..).

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла [коштувала], а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..).

[і] ціни́ нема́ (нема́є, не було́) кому, чому. Хто-небудь (або що-небудь) має дуже високу вартість за своїми якостями, властивостями, особливостями. Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там одна плахта .. пар двох волів чумацьких стояла [коштувала], а коралям і ціни нема (П. Куліш); Хоч мало коштує хлібина, Насправді ж їй ціни нема! (М. Гірник); В тебе, Луко, голова — то й ціни їй немає! (Панас Мирний); Коли б .. коню не лисинка, і ціни б йому не було (Укр.. присл..).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).

[і] ціни́ не [мо́жна] скла́сти (не складе́ш) кому, чому. Хто-, що-небудь надзвичайно цінний, важливий (цінне, важливе) своїми особливостями, властивостями, якостями. — На шиї в мене було намисто з таких здорових та дорогих діамантів, що їм і ціни не скласти (І. Нечуй-Левицький); Ця мандрівка для мене — втіха і багатство, якому не скласти ціни! (Т. Масенко); — Та ж він наш Левко, а не ваш! У нього руки, що за руки — ціни їм не складеш! І розбитний же він у нас — і до плуга, і до рала (І. Драч); Дівчина була така горда, що й ціни не могла собі скласти (З усн. мови).