-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ціни́тель | ціни́телі |
| родовий | ціни́теля | ціни́телів |
| давальний | ціни́телеві, ціни́телю | ціни́телям |
| знахідний | ціни́теля | ціни́телів |
| орудний | ціни́телем | ціни́телями |
| місцевий | на/у ціни́телеві, ціни́телю, ціни́телі | на/у ціни́телях |
| кличний | ціни́телю | ціни́телі |
Словник синонімів
ШАНУВА́ЛЬНИК (той, хто виявляє шану до когось, чогось, схиляється перед ким-, чим-небудь), ЦІНУВА́ЛЬНИК, ЦІНИ́ТЕЛЬ рідше, ЗВЕЛИ́ЧНИК, ЛЮБИ́ТЕЛЬ тільки чого, ПОКЛО́ННИК заст. - Дуже приємно познайомитись! Я пристрасний шанувальник вашого детективного таланту! (А. Крижанівський); Похвалившись новими образами, Прокопович був дуже радий, що знайшов доброго цінувальника, котрий втямив високе.. малярство (І. Нечуй-Левицький); Михайло Федорович Комаров був пристрасним цінителем старовини (М. Олійник); - Я став членом її [цариці] прибічної сторожі, довіреним воротарем, безумно закоханим звеличником, дорадником (Юліан Опільський); Я взагалі не великий любитель музики, але деякі штуки роблять на мене потрясаюче вражіння (І. Франко); Я, як прихильник української літератури й гарячий поклонник Вашого таланту, - позволю й собі прилучитися до прохання Спілки - щоб Ви дозволили видати в Галичині Ваші твори (М. Коцюбинський). - Пор. прихи́льник.