-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ціля́тися, ціля́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ціля́ймося, ціля́ймось
2 особа ціля́йся, ціля́йсь ціля́йтеся, ціля́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ціля́тимуся, ціля́тимусь ціля́тимемося, ціля́тимемось, ціля́тимемся
2 особа ціля́тимешся ціля́тиметеся, ціля́тиметесь
3 особа ціля́тиметься ціля́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ціля́юся, ціля́юсь ціля́ємося, ціля́ємось, ціля́ємся
2 особа ціля́єшся ціля́єтеся, ціля́єтесь
3 особа ціля́ється ціля́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ціля́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ціля́вся, ціля́всь ціля́лися, ціля́лись
жін. р. ціля́лася, ціля́лась
сер. р. ціля́лося, ціля́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ціля́вшись

Словник синонімів

ЦІ́ЛИТИСЯчим і без додатка (спрямовувати зброю в ціль), ЦІ́ЛИТИ, МІ́ТИТИ, НАЦІ́ЛЮВАТИСЯ[НАЦІЛЯ́ТИСЯ], ПРИЦІ́ЛЮВАТИСЯ[ПРИЦІЛЯ́ТИСЯ], НАМІРЯ́ТИСЯрозм., ЦІЛЯ́ТИрозм., ЦІЛЯ́ТИСЯрозм., ПОЦІЛЯ́ТИрозм., ЛУ́ЧИТИрозм., МІ́РЯТИдіал.; ПРИКЛАДА́ТИСЯрозм. (з рушниці). - Док.: наці́литися, приці́литися, намі́ритися, поці́лити, ви́мірити, прикла́стися. Берег вимитий. Лоза. Розлилась ріка на славу. Із засади партизан Цілиться по пароплаву (М. Шеремет); [Ніна:] Як ви сміли стріляти в кімнаті! [Сусляєв:] Та в якій кімнаті? Я цілив в ялинкову шишку (І. Кочерга); З ранніх літ бродив Віктор по городах і гайках з луком і сагайдаком, усе мітив.. стрілою в чорну ворону (П. Автомонов); Жвавий хлопчик якийсь із луком та із стрілою націляється із-за рожевих кущів (Марко Вовчок); Воловик вийшов з кущів, став на березі, прицілився з обріза (Г. Епік); У шинелях зелених кати. Наміряються із автомата (В. Сосюра); Зінка верещала, ціляла в них грушками (Ю. Мушкетик); Тихон до снідання ганявся з вилами за Грицьком, а слідом, цілячись попасти йому палкою під ноги, бігала Грицькова жінка (П. Панч); В лоба кулею влучно Воєводі козак поціляє (С. Голованівський); Лучив корову, а попав ворону (приказка); - Міряй в око [ведмедя], боярине! - шепнув з-позаду Максим (І. Франко); Він видер мерщій у джури з рук важку рушницю-кременівку, приклався й стрілив у сокола (О. Ільченко). - Пор. 1. наво́дити.