цілючий 1 значення
-1-
прикметник
[розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | цілю́чий | цілю́ча | цілю́че | цілю́чі |
родовий | цілю́чого | цілю́чої | цілю́чого | цілю́чих |
давальний | цілю́чому | цілю́чій | цілю́чому | цілю́чим |
знахідний | цілю́чий | цілю́чу | цілю́че | цілю́чі |
орудний | цілю́чим | цілю́чою | цілю́чим | цілю́чими |
місцевий | на/у цілю́чому, цілю́чім | на/у цілю́чій | на/у цілю́чому, цілю́чім | на/у цілю́чих |