цілючий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цілю́чий цілю́ча цілю́че цілю́чі
родовий цілю́чого цілю́чої цілю́чого цілю́чих
давальний цілю́чому цілю́чій цілю́чому цілю́чим
знахідний цілю́чий цілю́чу цілю́че цілю́чі
орудний цілю́чим цілю́чою цілю́чим цілю́чими
місцевий на/у цілю́чому, цілю́чім на/у цілю́чій на/у цілю́чому, цілю́чім на/у цілю́чих

Словник синонімів

ЦІЛЮ́ЩИЙ (який має лікувальні властивості; корисний для здоров’я), ЗЦІЛЮ́ЩИЙ, ГО́ЙНИЙ, ЦІЛЮ́ЧИЙрозм.; БАЛЬЗАМІ́ЧНИЙ (який діє як бальзам). Земле!.. Тобі я на рану не висиплю солі - Я окроплю твою рану цілющим зерном (Б. Олійник); І дебрь-пустиня неполита, Зцілющою водою вмита, Прокинеться (Т. Шевченко); - Є у нас м’які завої і бальзам на душу гойний (Леся Українка); - Ти мені такої цілючої води сьогодні дала, що в мене від неї усе зразу затихло (Панас Мирний); Від бальзамічного весняного повітря ставало йому душно (І. Франко).