цілокупний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цілоку́пний цілоку́пна цілоку́пне цілоку́пні
родовий цілоку́пного цілоку́пної цілоку́пного цілоку́пних
давальний цілоку́пному цілоку́пній цілоку́пному цілоку́пним
знахідний цілоку́пний, цілоку́пного цілоку́пну цілоку́пне цілоку́пні, цілоку́пних
орудний цілоку́пним цілоку́пною цілоку́пним цілоку́пними
місцевий на/у цілоку́пному, цілоку́пнім на/у цілоку́пній на/у цілоку́пному, цілоку́пнім на/у цілоку́пних