-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цілкови́тий цілкови́та цілкови́те цілкови́ті
родовий цілкови́того цілкови́тої цілкови́того цілкови́тих
давальний цілкови́тому цілкови́тій цілкови́тому цілкови́тим
знахідний цілкови́тий, цілкови́того цілкови́ту цілкови́те цілкови́ті, цілкови́тих
орудний цілкови́тим цілкови́тою цілкови́тим цілкови́тими
місцевий на/у цілкови́тому, цілкови́тім на/у цілкови́тій на/у цілкови́тому, цілкови́тім на/у цілкови́тих

Словник синонімів

НЕОБМЕ́ЖЕНИЙ (із сл. влада, панування, воля, право тощо, господар і т. ін. - який не має ніяких обмежень, не поставлений у жодні рамки), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, БЕЗМЕ́ЖНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, БЕЗРОЗДІ́ЛЬНИЙ (із сл. влада, панування і т. ін.). Глибоко розуміючи гнилизну російського необмеженого самодержавства і знаючи інтелектуальну обмеженість царя, він [Вітте], як міг, ..рятував їх (М. Стельмах); Повний абсолютизм! Абсолютна монархія! Необмежений монарх! Хотіли обмежити, - нема чим обмежувати (Остап Вишня); Вона дала Галі повну волю робити, що хоче (І. Франко); Думає [князь] про те, що він був колись абсолютним монархом понад далеким, далеким Нігером (Леся Українка); Мати, виряджаючи її на Каховку, передала дядькам цілковиту владу над нею, доручила їм берегти дівчину від усяких напастей (О. Гончар); Чи досяг [Врангель] тієї безмежної влади, якою так спрагло марив? (О. Гончар); Поле, сінокіс - віддано їй у безроздільне володіння (Ю. Мушкетик).
ОСТАТО́ЧНИЙ (доведений до кінця), ПО́ВНИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, ДОКОНЕ́ЧНИЙрідше,ЧИ́СТИЙзаст., розм.Зараз армія наступала, і бійцям хотілося, щоб хтось довів, що цей наступ не припиниться аж до остаточної перемоги (І. Багмут); Лікар Александрійський сказав негайно покласти Шевченка в госпіталь до повного видужання (З. Тулуб); Цілковитий розгром ворога; На другий день новий гірничий майстер уже в нарядній твердо і впевнено планував доконечне виконання завдання зміни (І. Ле); Одержати чисту відставку.
ПО́ВНИЙ (про почуття, переживання тощо - який повністю охоплює кого-небудь), ЦІЛКОВИ́ТИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ. Ну, хоч би для того нам поети Ще потрібні у житті новім,.. Щоб згадать, як на піску Калуги Для мандрівок зоряних путі Креслив, повний мудрої напруги, Ціолковський в віщій глухоті!.. (М. Рильський); Василько почував цілковите задоволення (О. Донченко); Після похорону вона хоч і стала значно спокійніша, проте її опанувала абсолютна байдужість (Ірина Вільде); Це дуже тяжко - плакать в самоті І зберегти для себе власну тугу Такою неподільною, як смерть (Д. Павличко).
СПРА́ВЖНІЙ (цілком подібний до кого-, чого-небудь), ТИПО́ВИЙ, ЦІЛКОВИ́ТИЙ, СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙрозм., СТОПРОЦЕ́НТНИЙрозм., ЧИ́СТИЙрозм., ФО́РМЕНИЙрозм., СУ́ЩИЙрозм.,ПРЯМИ́Йрозм., ДОСТЕМЕ́ННИЙрозм., ФОРМА́ЛЬНИЙзаст., СУ́ТИЙрідше.- Юрій! - гукнув він, лежачи над струмком. - Справжній тобі нарзан!.. Покуштуй! (О. Гончар); Палійчук - се кучерявий повногубий хлопець, типовий сільський донжуан (Г. Хоткевич); Хто їде лише на трійках? Цілковитий нездара або найбільший лінюх (Ірина Вільде); Він жив за твердим розкладом, життям справдешнього спартанця (Л. Дмитерко); Ой ви, Тюхтій Іванович! Ви самі справдішня копиця сіна! (І. Нечуй-Левицький); Тепер всяк хам показує натуру, а нам мовчать? Се був би чистий страм! (Леся Українка); - Дозвольте доповісти, екселенц... Вся оця поліція - формені дармоїди (Ю. Яновський); - А вони, паніматка, на сідлі, сущий запорожець (Д. Мордовець); До неї доноситься їх несамовитий регіт... Ні жалю, ні серця немає!.. Прямі собаки, прости Господи! (Панас Мирний).
ЦІЛКОВИ́ТИЙ (який виявляється цілком, не частково), ПО́ВНИЙ, АБСОЛЮ́ТНИЙ. Довго цілковита тиша панувала над полем бою (В. Собко); Повної ідентичності в думках і почуттях двох дорослих і під різними впливами вихованих людей, я пересвідчена, не може бути (Леся Українка); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Ю. Смолич).

Словник антонімів

ПОВНИЙ НЕПОВНИЙ
Який включає все необхідне, викінчений, виявляється вповні, який досяг межі, досконалий, цілковитий, абсолютний, цілий, вичерпний. Який не є закінченим, не виявляється вповні, невичерпний, не цілковитий, частковий.
Повний, а, е ~  неповний, а, е відповідь, відпочинок, звіт, зібрання творів, знання, ідентичність чого-н., картина чого-н., курс чого-н., набір, право, розгром, роззброєння, розквіт, спокій, тиша, усвідомлення чого-н. Бути, стати повнимнеповним. Дуже повний ~  недостатньо, цілком неповний.
Щоб відповідь була повна, потрібні глибокі знання. Якщо знання неглибокі, відповідь буде неповна (З посібника).
Повнота ~ неповнота //неповність; вичерпний ~частковий, цілковитий ~ неповний Пор. ще: ПОВНИЙ ~ ПОРОЖНІЙ

Словник фразеологізмів

ма́ти ра́цію (сенс). 1. Правильно, слушно вважати, думати, говорити. — Ви абсолютно маєте рацію. Наша Батьківщина повинна ж колись перетворитись на .. сад (О. Довженко); — У суперечці народжується істина.— Знов ти маєш рацію,— згодився Васюта (Ю. Шовкопляс); — Шевченко має рацію,— cказав Гулак.— Найбільше зло — кріпаччина, і бити треба в неї (Василь Шевчук); Маєш рацію, дитино. Але ніхто з вас не винен, бо має рацію й учитель,— він навчає за шкільною граматикою, і не він винен, що та шкутильгає на всі чотири (Рідна мова); — Літератор має сенс, але це суть не його справи,— подумав і ще раз підкреслив (Н. Рибак).

2. Виявлятися слушним, правильним; бути обґрунтованим, переконливим (про думку, слова і т. ін.). Ваша догадка має рацію, і я раджу вам піти шляхом, відзначеним мною на карті (Н. Рибак). ма́ти цілкови́ту ра́цію. Ціолковський мав цілковиту рацію, коли висловив думку про майбутнє підкорення людиною навколосонячного простору (З журналу); Її міркування мали цілковиту рацію. Вона так щиро і з таким чуттям лаяла Діденка.., що я не міг їй не повірити (Ю. Яновський).