цілинник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(той, хто працює на цілині)
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ціли́нник | ціли́нники |
родовий | ціли́нника | ціли́нників |
давальний | ціли́нникові, ціли́ннику | ціли́нникам |
знахідний | ціли́нника | ціли́нників |
орудний | ціли́нником | ціли́нниками |
місцевий | на/у ціли́нникові, ціли́ннику | на/у ціли́нниках |
кличний | ціли́ннику | ціли́нники |
-2-
іменник чоловічого роду
(незаймане місце) [рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ціли́нник | ціли́нники |
родовий | ціли́нника | ціли́нників |
давальний | ціли́нникові, ціли́ннику | ціли́нникам |
знахідний | ціли́нника | ціли́нників |
орудний | ціли́нником | ціли́нниками |
місцевий | на/у ціли́нникові, ціли́ннику | на/у ціли́нниках |
кличний | ціли́ннику | ціли́нники |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | ціли́нник | ціли́нники |
родовий | ціли́нника | ціли́нників |
давальний | ціли́ннику, ціли́нникові | ціли́нникам |
знахідний | ціли́нник | ціли́нники |
орудний | ціли́нником | ціли́нниками |
місцевий | на/у ціли́ннику | на/у ціли́нниках |
кличний | ціли́ннику* | ціли́нники* |