-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ці́лий ці́ла ці́ле ці́лі
родовий ці́лого ці́лої ці́лого ці́лих
давальний ці́лому ці́лій ці́лому ці́лим
знахідний ці́лий, ці́лого ці́лу ці́ле ці́лі, ці́лих
орудний ці́лим ці́лою ці́лим ці́лими
місцевий на/у ці́лому, ці́лім на/у ці́лій на/у ці́лому, ці́лім на/у ці́лих

Словник синонімів

I. ВЕСЬ[ВВЕСЬ][УВЕ́СЬ] (означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю), ЦІ́ЛИЙ, ВСЕ́НЬКИЙ[УСЕ́НЬКИЙ]розм.,ВСЕЙ[УСЕ́Й]діал.Лунає пісенька на ввесь садок (Л. Глібов); Тут зібралися козаки.. з усієї України (І. Нечуй-Левицький); Через усе село мовчки тягнулася невесела валка (М. Стельмах); Цілий дрогобицький ринок повний був народу (І. Франко); Весна бушувала на всенькій землі (О. Копиленко); Повільно падала через усеньке небо серпнева зоря (Є. Гуцало); - Пан з ліхтарем обійшов усей вигін (І. Нечуй-Левицький).
ЄДИ́НИЙ (який становить собою внутрішню єдність, сприймається як щось нерозривно зв’язане), ОДИ́Н, ЦІ́ЛІСНИЙ, ЦІ́ЛЬНИЙ, НЕПОДІ́ЛЬНИЙ, МОНОЛІ́ТНИЙ, НЕРОЗДІ́ЛЬНИЙ, НЕДІЛИ́МИЙ, ЦІ́ЛИЙрідко,ОДНОСТА́ЙНИЙрідко.Щасливий гомін та дружній сміх сплітався в єдину симфонію звуків і кольорів (О. Гончар); І Максименки, і Крупіни переїхали в Романівку .. з Чорнобильського району. Живуть вони одним домом (з газети); Суспільне буття, цілісним виявом якого є існуючий спосіб виробництва, складається і змінюється не за доброю згодою людей, а незалежно від їх суб’єктивного бажання (з журналу); В інтер’єрі гуцульських хат важлива роль належить конструкціям: поперечним і поздовжнім сволокам, стелі й підлозі, стінам з вікнами і дверима, які утворюють зі зрубом цільну пластичну композицію (Українська хата); Ботев-революціонер і Ботев-поет неподільні (М. Рильський); Дисципліна основа колективу, саме вона згуртовує, цементує його, робить монолітним (з газети); Сам прогрес науки і техніки посилює в свідомості сучасної людини відчуття вселюдської спорідненості і нероздільності долі народів (з посібника); Єдину й неділиму Росію, мов шашелі, роз’їли дрібні правителі (М. Стельмах); З різних об’явів їх любові до героїнь.. можна було скласти одну велику і цілу мою любов до тебе (Леся Українка).
НЕЗА́ЙМАНИЙ (якого ніхто не брав, не використовував, до якого ніхто не приступав і т. ін.), НЕТО́РКАНИЙ, НЕТО́РКНУТИЙ, НЕДОТО́РКАНИЙ, НЕРУ́ШЕНИЙ, НЕПОЧА́ТИЙ, НЕРОЗПОЧА́ТИЙ (якого не починали, до якого ще не бралися); ЦІ́ЛИЙ (який зберігся, залишився). Під горбком лежало п’ятеро яблук, незайманий буханець хліба, непочата банка консервів (В. Кучер); Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око (М. Коцюбинський); [Кіра:] Вся схема недоторканою залишилася! (В. Собко); У клуні в його повно, у засіках поверх іде, у коморі бочки ще батько понаповнював, усе нерушене стоїть (Ганна Барвінок); Перекидав усі папери, але нерозпочатий загальний зшиток у цератовій оправі.. наче щез (В. Логвиненко); Хазяїн ускочив у ласку... слава тобі, Господи! усе ціле, усе благополучно! (Г. Квітка-Основ’яненко).
ПО́ВНИЙ[ПО́ВЕН] (наповнений чим-небудь до верху, до країв; в якому є дуже багато когось, чогось), ЦІ́ЛИЙ, ПЕРЕПО́ВНЕНИЙпідсил., ПОВНІ́СІНЬКИЙпідсил. розм., НАБИ́ТИЙ[БИТКО́М НАБИ́ТИЙ]підсил. розм.Нащо в криницю воду лити, коли вона й так повна! (прислів’я); Пливе човен води повен - Ніхто не спиняє (Т. Шевченко); Сіла я за стіл, а вона становить цілу миску вареної стрючкуватої жовтої перчиці (І. Нечуй-Левицький); Каламутні потоки помчали з гір до річки, переповненої весняною водою (А. Шиян); Він вип’є повнісінький кухоль (О. Донченко); Я несу чемодан, набитий крупою, вермішеллю, петльованим борошном (Є. Гуцало).
СПРА́ВЖНІЙ (такий, яким хтось мусить бути, який є досконалістю, взірцем чого-небудь), І́СТИННИЙ, ПОВНОЦІ́ННИЙ, СТОПРОЦЕ́НТНИЙрозм., СПРАВДЕ́ШНІЙрозм., СПРА́ВДІШНІЙрозм., ЦІ́ЛИЙрозм.Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу (О. Гончар); Як істиннийенциклопедист, Сковорода знався на багатьох науках і мистецтвах (з журналу); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю (П. Загребельний); Мати - доктор у лікарні, батько - начальство у залізничному технікумі: стопроцентна інтелігенція (І. Муратов); Дащенко ласував рибою, Грек і Ратушний, яко справдешні рибалки, - щербою (Ю. Мушкетик); Немає там справдішнього горя, де панує щира, гаряча... любов! (І. Нечуй-Левицький); Моя девіза: йти за віком І бути цілим чоловіком! (М. Вороний). - Пор. 5. гото́вий.

Словник фразеологізмів

голова́ ці́ла [на пле́ча́х] у кого і без додатка. Хто-небудь живий, не загинув (у бою). Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах (П. Куліш).

голова́ ці́ла [на пле́ча́х] у кого і без додатка. Хто-небудь живий, не загинув (у бою). Про славу думає лицар, а не про те, щоб ціла голова була на плечах (П. Куліш).

і вовки́ си́ті, і ко́зи ці́лі. Ніхто не зазнав шкоди, збитків, неприємностей і т. ін. Всі драпіжники аж легше відітхнули, почувши таку царську мову [про конституцію]. Дух у них уступив, хоч і не знали ще, як властиво цар [Лев] міркує з тою конституцією поступити, щоб і Вовки були ситі, і Кози цілі (І. Франко); Гладко все в артілі — Й вовки, бач, ситі, й кози цілі... (С. Караванський).

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний).

2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний).

2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний).

2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

і ко́зи си́ті, і сі́но ці́ле. Ніхто не зазнав збитків, шкоди. Його натура була слаба: він хотів, як кажуть, щоб упасти і не забитися; щоб і кози були ситі, і сіно ціле (Панас Мирний).

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний).

2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний).

2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

[і] кі́стки живо́ї (ці́лої) не оста́вити (не зоста́вити, не лиши́ти і т. ін.). 1. зі сл. поби́ти, поні́вечити і т. ін. Дуже сильно, надмірно, жорстоко і т. ін. — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили?..— сказала вона, з жалем дивлячись на його блідий вид (Панас Мирний).

2. зі сл. обмо́вити, обсуди́ти і под. До найменших дрібниць; повністю. З ніг до голови обсудили: сказано, й кістки живої не оставили (М. Номис).

на всю ха́ту. 1. Дуже голосно. Всі говорили, галасували на всю хату, не знали, де сісти, де стати (І. Нечуй-Левицький); Петрик розплакався на всю хату (М. Стельмах). на ці́лу ха́ту. Максим кричав на цілу хату (М. Коцюбинський).

2. Дуже сильно. Світла немає; червоне зарево полум’я гоготить у пузатій порепаній грубі, світить на всю хату (Панас Мирний); Лампочка без скла чаділа на всю хату (М. Коцюбинський).

ці́ла ві́чність. Дуже багато часу. Здавалося, що з тієї хвилини, як вона потрапила в болото, минула ціла вічність (О. Донченко).

на всю гу́бу (рідко губу́). 1. зі сл. пан, госпо́дар, па́ні і т. ін. Великий, значний, справжній і т. ін. На всю губу пан (М. Номис); Вже на всю губу пані буде! (Г. Квітка-Основ’яненко); Свою крамницю завів [Храпко], оженився, на всю губу господарем став… (Панас Мирний); Стала господинею на всю губу (І. Нечуй-Левицький); Тепер уже він багатир на всю губу: своєї землі скільки! (Б. Грінченко); Багато і ревно боровся за свою землю Карпо Салай, за право називатися справжнім ґаздою, хазяїном на всю губу (В. Собко); Жили тут .. багатії на всю губу (І. Цюпа); Вона була франтиха на всю губу і дуже турбувалася про свою зовнішність (С. Добровольський); // Заможний, багатий і т. ін. Бачимо, хазяї тут на всю губу: хати жестю [жерстю] криті, обора, амбари, сади (Нар. опов.). ці́лою губо́ю, діал. Ґазда цілою губою (М. Номис); // Дуже добрий, найкращий і т. ін. (перев. про тварин). — Я й учкурнув туди з козаками, та у такому убранню, та на таких конях, що на усю губу… (Д. Мордовець).

2. зі сл. жи́ти, панува́ти і т. ін. У розкошах, багатстві, заможно. Розжився [Білогруд] на всю губу, багатирем став… (О. Кониський); Живе в Дрогобичі [Сергій], видно ж, на всю губу (М. Рудь). на по́вну гу́бу. — Можна позаздрити тобі, Семене... На повну губу живеш (Д. Бедзик); // зі сл. гуля́ти, роби́ти і т. ін. Без будь-яких обмежень; із задоволенням, з приємністю. Віддаю на тиждень вольну. Погуляй на всю губу́ (Б. Олійник); Фотографи .. Для всіх видань .. Тиражували [славослова] на всю губу! (І. Драч); // Повністю. Вірили, що тепер заможна сільська верхівка запанує на всю губу (Г. Григор’єв).

3. чого. Багато, повно і т. ін. А мати Або батько як побачать, Що ви, мої любі, Таке диво читаєте,— Гріха на всю губу! (Т. Шевченко).

4. зі сл. ла́ятися, ла́яти, вереща́ти і т. ін. Голосно, непристойно, дуже сильно. Шпетить на всю губу (М. Номис); Пани .. погрожували комусь кулаками в повітрі і лаялись на всю губу (Збірник про М. Кропивницького); Сидить посеред вулиці замурзаний хлопчина і верещить на всю губу (П. Козланюк); Циган спершу мовчки трохи подивився парубкові вслід, потім вилаявсь на всю губу (В. Винниченко).

5. зі сл. пи́ти, запи́ти і под. Нестримно, дуже сильно. Сів, заплакав ревно з горя, Та й в шинок подавсь од моря, Та й запив на всю губу, Та й забув свою журбу (Л. Первомайський).

$ГУ-ГУ