-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ціка́вити |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | ціка́вмо |
2 особа | ціка́в | ціка́вте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | ціка́витиму | ціка́витимемо, ціка́витимем |
2 особа | ціка́витимеш | ціка́витимете |
3 особа | ціка́витиме | ціка́витимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | ціка́влю | ціка́вимо, ціка́вим |
2 особа | ціка́виш | ціка́вите |
3 особа | ціка́вить | ціка́влять |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
ціка́влячи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | ціка́вив | ціка́вили |
жін. р. | ціка́вила |
сер. р. | ціка́вило |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
ціка́вивши |
Словник синонімів
ЦІКА́ВИТИ кого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИ кому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). - Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв’язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); - Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? - Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).