-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ціка́вити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ціка́вмо
2 особа ціка́в ціка́вте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ціка́витиму ціка́витимемо, ціка́витимем
2 особа ціка́витимеш ціка́витимете
3 особа ціка́витиме ціка́витимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ціка́влю ціка́вимо, ціка́вим
2 особа ціка́виш ціка́вите
3 особа ціка́вить ціка́влять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ціка́влячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ціка́вив ціка́вили
жін. р. ціка́вила
сер. р. ціка́вило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ціка́вивши

Словник синонімів

ЦІКА́ВИТИкого (привертати чиюсь увагу, викликати інтерес), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИ, ІНТЕРЕСУВА́ТИ, ПРИВА́БЛЮВАТИ, РУ́ПИТИкому, діал.; ІНТРИГУВА́ТИ (загадковістю, неясністю, таємничістю). - Док.: заціка́вити, заінтересува́ти, прива́бити, заінтригува́ти. Нерозв’язана загадка цікавить, навіває жаль або тугу (І. Франко); Данило, хвилюючись, починає говорити, і його оповідання відразу зацікавлює воєнкома (М. Стельмах); - Ви, очевидячки, в якійсь справі до мене? - Так. В справі, яка, наскільки я зміг зрозуміти, не може вас не інтересувати (А. Головко); Було в дівчині щось таке, що й привабило Ярину (С. Скляренко); Він закривається очима й плечима, йому ніщо не рупить (Ганна Барвінок); Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (М. Коцюбинський).