-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ціка́вий ціка́ва ціка́ве ціка́ві
родовий ціка́вого ціка́вої ціка́вого ціка́вих
давальний ціка́вому ціка́вій ціка́вому ціка́вим
знахідний ціка́вий, ціка́вого ціка́ву ціка́ве ціка́ві, ціка́вих
орудний ціка́вим ціка́вою ціка́вим ціка́вими
місцевий на/у ціка́вому, ціка́вім на/у ціка́вій на/у ціка́вому, ціка́вім на/у ціка́вих

Словник синонімів

ДОПИ́ТЛИВИЙ (який прагне про все дізнатися, все зрозуміти; властивий такій людині), ЦІКА́ВИЙ, ЗНАТТЄЛЮ́БНИЙ, ДОСКІ́ПЛИВИЙрозм.Удумливий, до всього цікавий, допитливий [Мусій] ..Оце й до них ходить хіба не з тієї допитливості (А. Головко); Павло Чкалов намагався виховати в хлопця характер, спостережливість, гостре око, допитливий та ясний розум (О. Ільченко); Дитинка глянула на мене ясно Розумними, цікавими очима (Леся Українка); Мав [Микола Михайлович] на мислі виховати хорошого журналіста, доскіпливого газетяра (Ю. Мушкетик).
ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙрідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙрідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ, ПОМА́НЛИВИЙ, ПРИВОРО́ЖЛИВИЙ, ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ЗАХО́ПЛИВИЙпідсил., ЧАРІВЛИ́ВИЙпідсил., ЦІКА́ВИЙрозм. рідше, ІНТЕРЕ́СНИЙрозм. рідше, ПОНА́ДЛИВИЙдіал. Щось привабливе й красиве було в напівзігнутій дужій постаті косаря, в широких помахах його коси (М. Стельмах); Часом соловейко у кущах розповідав йому про розкішні привабні краї і про те, що він бачив у тих краях (М. Рильський); Ваблива даль.. Нові дороги Розбудять громом гармаші (М. Нагнибіда); Пахло духами вабних далей (А. Головко); Солдат підповз до дерева й опинився в звабливому холодочку (Ю. Мартич); О, це фонтани гуркотливі Так заіскрились в гущині, Це їхні звабні, звучні співи Здаля почулися мені (Є. Фомін); Боже!яким величним, блискучим, повабним здалось метеликові те світло! (Леся Українка); - Мабуть, ніщо не робить квартиру такою принадною, як шафи зі старими книгами!- казав Максим Тадейович (Ю. Мартич); Іван Сергійович почав малювати принадливі картини осінньої природи (О. Донченко); В очах [Саїда] відбилося й стриміло, як мара, перелякане смугляво-приворожливе молоде обличчя (І. Ле); Чари математичних символів дуже притягальні. Вони захоплюють людину, як поезія, музика (з журналу); Небо над землею, Як весна, привітне, Як над синім ставом пісня солов’я (В. Сосюра); Швидко батько й мати помітили, що ясні очі і тихі, щирі розмови їх найстаршої дочки Маринці зробили для Андруся їх хату ще привітливішою і теплішою (І. Франко); Саїд вистромляв голову за скло [машини], раптом поринаючи в захопливу прохолоду мокрого з дощем вітру (І. Ле); Свята моя земле, мій краю чарівливий, Ти - вічний спогад мій, в тобі я був щасливий (А. Кримський); Я багато часу потратила на руїни Помпеї, але не жалкую, бо то, здається мені, річ єдина в світі і надзвичайно цікава (Леся Українка); Дівчина, як виявилось, була не тільки вродлива, а й інтересна по-своєму і дуже лагідна (А. Головко); Надія - провести спокійно кілька хвиль разом з улюбленим паничем, обідати з ним досита - була дуже понадлива для Маланки (І. Франко). - Пор. 1. приє́мний, споку́сливий.
ЦІКА́ВИЙ (який привертає увагу, викликає інтерес), ІНТЕРЕ́СНИЙ, ПРИВА́БЛИВИЙ, НЕБЕЗІНТЕРЕ́СНИЙ (не позбавлений певного інтересу). - Послухай, - сказав я, - тут у мене є цікаві думки в голові (Є. Гуцало); [Мотя:] А що він хоче показувати? Може, й справді інтересне (І. Микитенко); Аж залихоманило від тих думок, від такої привабливої перспективи (Ю. Збанацький); Правда, Леся Якубенка і Мар’яна Поляруша він таки малював - небезінтересний типаж (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

ціка́вий на язи́к. Який уміє влучно, майстерно і дотепно висловлювати думки. — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабуха.— Бери, сину, дядька .. та прихопи ще на пристяжку й тітку. Тітка цікава на язик, та й дядько добрий торохтій: щось таки та виторохтять (І. Нечуй-Левицький ).