цікавенний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цікаве́нний цікаве́нна цікаве́нне цікаве́нні
родовий цікаве́нного цікаве́нної цікаве́нного цікаве́нних
давальний цікаве́нному цікаве́нній цікаве́нному цікаве́нним
знахідний цікаве́нний, цікаве́нного цікаве́нну цікаве́нне цікаве́нні, цікаве́нних
орудний цікаве́нним цікаве́нною цікаве́нним цікаве́нними
місцевий на/у цікаве́нному, цікаве́ннім на/у цікаве́нній на/у цікаве́нному, цікаве́ннім на/у цікаве́нних