-1-
іменник середнього роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ціди́льце ціди́льця
родовий ціди́льця ціди́лець
давальний ціди́льцю ціди́льцям
знахідний ціди́льце ціди́льця
орудний ціди́льцем ціди́льцями
місцевий на/у ціди́льці, ціди́льцю на/у ціди́льцях
кличний ціди́льце* ціди́льця*

Словник синонімів

ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОКрозм., ЦІДИ́ЛЬНИКрозм., ЦІДИ́ЛЬЦЕрозм.- Ой, Саво, що з тобою? - не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Бедзик); Над посудом по стінах висять сита, цідила (Г. Хоткевич); Ганна Федорівна, не кваплячись, підняла з долівки цідилок, сполоснула його під умивальником (С. Добровольський); По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко).