-1-
іменник чоловічого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ціди́льник ціди́льники
родовий ціди́льника ціди́льників
давальний ціди́льнику, ціди́льникові ціди́льникам
знахідний ціди́льник ціди́льники
орудний ціди́льником ціди́льниками
місцевий на/у ціди́льнику на/у ціди́льниках
кличний ціди́льнику* ціди́льники*

Словник синонімів

ЦІДИ́ЛКО (пристрій для проціджування молока тощо), ЦІДИ́ЛКА, ЦІДИ́ЛО, ЦІДИ́ЛОКрозм., ЦІДИ́ЛЬНИКрозм., ЦІДИ́ЛЬЦЕрозм.- Ой, Саво, що з тобою? - не відкладаючи цідилки з рук, стріла вона його в своїй хаті (Д. Бедзик); Над посудом по стінах висять сита, цідила (Г. Хоткевич); Ганна Федорівна, не кваплячись, підняла з долівки цідилок, сполоснула його під умивальником (С. Добровольський); По тих кілках лізуть до неба кручені паничі і в усі пори року сушаться глечики, цідильники та горщики (В. Логвиненко).