цівково зубчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цівко́во-зубча́тий цівко́во-зубча́та цівко́во-зубча́те цівко́во-зубча́ті
родовий цівко́во-зубча́того цівко́во-зубча́тої цівко́во-зубча́того цівко́во-зубча́тих
давальний цівко́во-зубча́тому цівко́во-зубча́тій цівко́во-зубча́тому цівко́во-зубча́тим
знахідний цівко́во-зубча́тий цівко́во-зубча́ту цівко́во-зубча́те цівко́во-зубча́ті
орудний цівко́во-зубча́тим цівко́во-зубча́тою цівко́во-зубча́тим цівко́во-зубча́тими
місцевий на/у цівко́во-зубча́тому, цівко́во-зубча́тім на/у цівко́во-зубча́тій на/у цівко́во-зубча́тому, цівко́во-зубча́тім на/у цівко́во-зубча́тих