-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ці́вкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ці́вкатиме ці́вкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа ці́вкає ці́вкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ці́вкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ці́вкав ці́вкали
жін. р. ці́вкала
сер. р. ці́вкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ці́вкавши*

Словник синонімів

ЦВІРІ́НЬКАТИ (про горобців та деяких інших птахів), ЦВІРІНЧА́ТИ, ЦВІРІНЬКОТА́ТИ[ЦВІРІНЬКОТІ́ТИ]підсил.,ЦВІ́РКАТИ, ЦВІРКОТА́ТИ[ЦВІРКОТІ́ТИ]підсил.,ВИЦВІ́РКУВАТИпідсил. розм.,ЦВІРЧА́ТИ, ЦІВІ́КАТИрозм.,ЦІ́ВКАТИрозм.,ЦІВКОТІ́ТИпідсил. розм.,ЦВЕ́НЬКАТИрозм.,СВЕРГОТА́ТИ[СВЕРГОТІ́ТИ]розм.,ЦВІГОТА́ТИдіал. - Док.: цвірі́нькнути, цві́ркнути, ціві́кнути, ці́вкнути, цве́нькнути. Горобці цвірінькали над ворітьми (Д. Бедзик); Горобці пирхають між них, цвірінчать (А. Головко); Пташенята цвірінькочуть, що аж серце радується (І. Франко); В нас про це навіть горобці цвіркають (О. Кобилянська); Цвіркочуть горобці (М. Рильський); Гай співа, щебече, цвігоче і вицвіркує (Марко Вовчок); Щоголь цвірчав і затягався (Л. Боровиковський); Синички в цей час стрибали собі, цівікали (О. Іваненко); Тут тільки ластів’ята цівкають у гнізді (О. Гончар); Попід стріху горобчики сверготять (П. Чубинський); Птахи роєм літали над своїм притулком і перелякано цвіготали (з журналу). - Пор. 2. співа́ти.