цупитися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
(тягтися, повільно йти, їхати услід за ким-, чим-небудь) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив цу́питися, цу́питись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цу́пмося, цу́пмось
2 особа цу́пся цу́птеся, цу́птесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цу́питимуся, цу́питимусь цу́питимемося, цу́питимемось, цу́питимемся
2 особа цу́питимешся цу́питиметеся, цу́питиметесь
3 особа цу́питиметься цу́питимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа цу́плюся, цу́плюсь цу́пимося, цу́пимось, цу́пимся
2 особа цу́пишся цу́питеся, цу́питесь
3 особа цу́питься цу́пляться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
цу́плячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. цу́пився, цу́пивсь цу́пилися, цу́пились
жін. р. цу́пилася, цу́пилась
сер. р. цу́пилося, цу́пилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цу́пившись