-1-
іменник чоловічого роду
(у складі фразеологічного звороту) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цугу́ндер  
родовий цугу́ндера  
давальний цугу́ндеру, цугу́ндерові  
знахідний цугу́ндер  
орудний цугу́ндером  
місцевий на/у цугу́ндеру  
кличний цугу́ндере*  

Словник фразеологізмів

бра́́ти / взя́́ти на цугу́́ндер кого. 1. Притягати до відповідальності кого-небудь або розправлятися з кимсь. Волосна влада брала винуватців на цугундер: — Звідкіля?.. По якому такому праву? (О. Ковінька); Потім так своєю ціною візьмемо їх [панів] на цугундер, .. що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах).

2. Притісняти, експлуатувати кого-небудь. Пани іменем Ісуса Христа взяли тружденних і обремененних на цугундер і тягнуть з них жили (Ф. Бурлака).

бра́́ти / взя́́ти на цугу́́ндер кого. 1. Притягати до відповідальності кого-небудь або розправлятися з кимсь. Волосна влада брала винуватців на цугундер: — Звідкіля?.. По якому такому праву? (О. Ковінька); Потім так своєю ціною візьмемо їх [панів] на цугундер, .. що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах).

2. Притісняти, експлуатувати кого-небудь. Пани іменем Ісуса Христа взяли тружденних і обремененних на цугундер і тягнуть з них жили (Ф. Бурлака).