-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив цоркоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цоркоті́мо, цоркоті́м
2 особа цоркоти́ цоркоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цоркоті́тиму цоркоті́тимемо, цоркоті́тимем
2 особа цоркоті́тимеш цоркоті́тимете
3 особа цоркоті́тиме цоркоті́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа цоркочу́ цоркотимо́, цоркоти́м
2 особа цоркоти́ш цоркотите́
3 особа цоркоти́ть цоркотя́ть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
цоркотячи́
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. цоркоті́в цоркоті́ли
жін. р. цоркоті́ла
сер. р. цоркоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цоркоті́вши

Словник синонімів

ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ[ЦОКОТІ́ТИ]підсил., ЦО́РКАТИдіал., ЦОРКОТА́ТИ[ЦОРКОТІ́ТИ]підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИрозм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ[ТИ́КАТИ]розм., ТА́КАТИрозм., ТІКТА́КАТИрозм., ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти[процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).