-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | цоркоті́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | цоркоті́мо, цоркоті́м |
2 особа | цоркоти́ | цоркоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | цоркоті́тиму | цоркоті́тимемо, цоркоті́тимем |
2 особа | цоркоті́тимеш | цоркоті́тимете |
3 особа | цоркоті́тиме | цоркоті́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | цоркочу́ | цоркотимо́, цоркоти́м |
2 особа | цоркоти́ш | цоркотите́ |
3 особа | цоркоти́ть | цоркотя́ть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
цоркотячи́ |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | цоркоті́в | цоркоті́ли |
жін. р. | цоркоті́ла |
сер. р. | цоркоті́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
цоркоті́вши |
Словник синонімів
ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ [ЦОКОТІ́ТИ] підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ [ЦОРКОТІ́ТИ] підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ [ТИ́КАТИ] розм., ТА́КАТИ розм., ТІКТА́КАТИ розм., ТОКОТА́ТИ [ТОКОТІ́ТИ] підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти [процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).