-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив цоркота́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цоркочі́мо, цоркочі́м
2 особа цоркочи́ цоркочі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цоркота́тиму цоркота́тимемо, цоркота́тимем
2 особа цоркота́тимеш цоркота́тимете
3 особа цоркота́тиме цоркота́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа цоркочу́ цорко́чемо, цорко́чем
2 особа цорко́чеш цорко́чете
3 особа цорко́че цорко́чуть
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
цорко́чучи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. цоркота́в цоркота́ли
жін. р. цоркота́ла
сер. р. цоркота́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цоркота́вши

Словник синонімів

ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ[ЦОКОТІ́ТИ]підсил., ЦО́РКАТИдіал., ЦОРКОТА́ТИ[ЦОРКОТІ́ТИ]підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИрозм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ[ТИ́КАТИ]розм., ТА́КАТИрозм., ТІКТА́КАТИрозм., ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти[процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).