-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | цоркота́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | цоркочі́мо, цоркочі́м |
2 особа | цоркочи́ | цоркочі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | цоркота́тиму | цоркота́тимемо, цоркота́тимем |
2 особа | цоркота́тимеш | цоркота́тимете |
3 особа | цоркота́тиме | цоркота́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | цоркочу́ | цорко́чемо, цорко́чем |
2 особа | цорко́чеш | цорко́чете |
3 особа | цорко́че | цорко́чуть |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
цорко́чучи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | цоркота́в | цоркота́ли |
жін. р. | цоркота́ла |
сер. р. | цоркота́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
цоркота́вши |
Словник синонімів
ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ [ЦОКОТІ́ТИ] підсил., ЦО́РКАТИ діал., ЦОРКОТА́ТИ [ЦОРКОТІ́ТИ] підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИ розм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ [ТИ́КАТИ] розм., ТА́КАТИ розм., ТІКТА́КАТИ розм., ТОКОТА́ТИ [ТОКОТІ́ТИ] підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти [процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).