-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив цо́ркнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цо́ркнімо, цо́ркнім
2 особа цо́ркни цо́ркніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цо́ркну цо́ркнемо, цо́ркнем
2 особа цо́ркнеш цо́ркнете
3 особа цо́ркне цо́ркнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. цо́ркнув цо́ркнули
жін.р. цо́ркнула
сер.р. цо́ркнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цо́ркнувши

Словник синонімів

ЦО́КАТИ (утворювати своєрідні уривчасті звуки при зіткненні твердих предметів), КЛА́ЦАТИ, ЦОКОТА́ТИ[ЦОКОТІ́ТИ]підсил., ЦО́РКАТИдіал., ЦОРКОТА́ТИ[ЦОРКОТІ́ТИ]підсил. діал.; ВИЦО́КУВАТИрозм. (раз у раз, часто); ТІ́КАТИ[ТИ́КАТИ]розм., ТА́КАТИрозм., ТІКТА́КАТИрозм., ТОКОТА́ТИ[ТОКОТІ́ТИ]підсил. розм. (про годинниковий механізм). - Док.: цо́кнути, процо́кати, кла́цнути, процокота́ти[процокоті́ти], цо́ркнути, ті́кнути, та́кнути. Цокав на стіні годинник (Ю. Мушкетик); Співуче цокотять по брукові підковані коні (М. Олійник); Мов вітер радісно шумить, вицокують мотори (В. Сосюра); Тихо-тихо в кімнаті, тільки годинник тікає та іноді скрипне перо на папері (Г. Хоткевич); Вона час від часу позирала на годинник, що тикав обіч неї (І. Франко); Гучно такав годинник у Тані на руці (Ю. Смолич); Одноманітно тіктакає годинник на стелі під самим сволоком (І. Чендей).