-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цнотли́вий цнотли́ва цнотли́ве цнотли́ві
родовий цнотли́вого цнотли́вої цнотли́вого цнотли́вих
давальний цнотли́вому цнотли́вій цнотли́вому цнотли́вим
знахідний цнотли́вий, цнотли́вого цнотли́ву цнотли́ве цнотли́ві, цнотли́вих
орудний цнотли́вим цнотли́вою цнотли́вим цнотли́вими
місцевий на/у цнотли́вому, цнотли́вім на/у цнотли́вій на/у цнотли́вому, цнотли́вім на/у цнотли́вих

Словник синонімів

НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. - який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙрідше,СВЯТИ́Йпідсил.,БЕЗГРІХО́ВНИЙзаст.,ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет. підсил.,ПРЕЧИ́СТИЙзаст., поет. підсил.;НЕЗІПСО́ВАНИЙ, НЕЗІПСУ́ТИЙрозм. (який не піддався поганим впливам); ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ (перев. про дітей, молодих людей та жінок). Не забуду її душі, що дивилась крізь сині очі, - моєї душі, тільки далеко кращої, чистішої, невинної (М. Коцюбинський); [Роман:] Я мушу розказати Хведоні все, все... Нехай вона своєю чистою душею зважить і зміркує! Вона непорочна, як дитя (М. Кропивницький); Дивишся на дитину, як воно оченятами поводить, рученьками силкує, і думаєш: янгол, янгол! безвинне, безгрішне (Панас Мирний); Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); На Прокопа як зверху подивиться - Кругом святий! (Л. Боровиковський); Він уже не сам на світі, йому довірилася ця чиста й незіпсована душа (П. Загребельний); На молоду, незайману душу потрапляли ті скарги, як вода на розпечену крицю (І. Ле). - Пор. 1. че́сний.
НЕВИ́ННИЙ (про жінку, рідше про чоловіка - який не жив статевим життям), ЦНОТЛИ́ВИЙ, НЕЗА́ЙМАНИЙ, ЧЕ́СНИЙ, ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙзаст., поет.- Нехай [Галинка] не буде моєю дружиною, нехай залишається цнотливою дівчиною, але тільки зі мною (В. Земляк); Старша дружка вже наготовила і кетяг червоної калини - подати батькам вранці на ознаку, що молода - чесна, незаймана... (Ю. Смолич); - Марія, Марія, дівчина чиста, лілія біла... (Леся Українка).
ЧЕ́СНИЙ (який відзначається високими моральними якостями; який виражає ці якості тощо); ДОБРОЧЕ́СНИЙ, ЦНОТЛИ́ВИЙ (який живе чесно, дотримується всіх правил моралі; який виражає чесність); ПРАВДИ́ВИЙ, ЧИ́СТИЙ (який виражає правдивість, чесність); ПОРЯ́ДНИЙ (не здатний на погані, аморальні вчинки); НЕЗАПЛЯМО́ВАНИЙ, НЕЗАПЛЯ́МЛЕНИЙ, ДО́БРИЙ (який нічим не зганьбив себе). Чесним, хлопчику, будь у труді, у навчанні, у дружбі (С. Крижанівський); - Хотів би бути ваш друг доброчесним, щедрим, великодушним, але при таких пеньонзах, як у Грині Мамайчука, підтримувати чесність цнотливою дуже, ой, дуже важко! (О. Гончар); Здався він на слово честі, У нерівнім бою впавши, А Бояр, цнотливий лицар, Вірить лицарському слову (Леся Українка); Дмитренко чоловік правдивий, не одурив Чіпку (Панас Мирний); Він глянув на нас своїми ласкавими, чистими, як у дитини, очима (О. Досвітній); Гуцулка, горда тим, що вона мати, порядна жінка, ґаздиня, з мало укритим презирством поглядала на опришківську любаску (Г. Хоткевич); Ми завжди вибирали шлях одвертого бою, бо наше діло чисте і незаплямоване (В. Еллан); Знов ображений упоминається за своє добре ім’я (І. Франко). - Пор. 1. благоро́дний.