ДРАГОВИНА́[ДРЯГОВИНА́] (грузьке, багнисте місце), ДРАГВА́рідше,ГРУЖА́ВИНАрозм.,МЛА́КАдіал.,ЦМОКО́ВИНАдіал.,КАЛАБА́ТИНАдіал.Поїзд поминув якусь річку і йшов крізь невисохлу ще від весняної поводі драговину (Л. Смілянський); [Лукаш:] Пробі! гину! В дряговину попав! Ой, смокче! тягне! (Леся Українка); Кругом болота. Виходу з них не буде, - хіба що в драгву з головою (С. Скляренко); Здобич вони діставали завжди, хоч би й з якої непролазної гружавини (Ю. Смолич); Понад опари розлогих млак виднілися дахи й комини невеликого підгірського містечка (Н. Кобринська); Це мокре? Я не таку цмоковину орав (Словник Б. Грінченка). - Пор. 1. боло́то, 1. трясовина́.