ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОКрозм.,БЕЗЕ́заст., жарт.Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І. Нечуй-Левицький); О, хто збагне і прочита Цілунку першого сп’яніння? (М. Рильський); Цмок його вийшов ще гучніший, ніж у його секретарки: професор давно забув цілуватись (Ю. Смолич); [Михайло:] Зате ж, як і запечеться [вареник] в цій приправі, прямо - безе! [Тетяна:] Що ти сказав, сину? [Михайло:] Безе! Поцілунок! (І. Карпенко-Карий).