-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив цма́кнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   цма́кнімо, цма́кнім
2 особа цма́кни цма́кніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа цма́кну цма́кнемо, цма́кнем
2 особа цма́кнеш цма́кнете
3 особа цма́кне цма́кнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. цма́кнув цма́кнули
жін.р. цма́кнула
сер.р. цма́кнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
цма́кнувши

Словник синонімів

ЦМО́КАТИрозм. (губами, язиком, виражаючи здивування, захоплення тощо), ПРИЦМО́КУВАТИрозм., ЦМА́КАТИрозм., ПРИЦМА́КУВАТИрозм., ЧМО́КАТИрозм. - Док.: цмо́кнути, прицмо́кнути, цма́кнути, чмо́кнути. Товариство аж цмокало та ахкало в запалі (П. Козланюк); Микула почав розповідати свої пригоди. Дзерон тільки прицмокував з дива (О. Маковей); - Мамо! чого це ви акаєте та цмакаєте? Ви щось думаєте? (І. Нечуй-Левицький); Навіть Панас Кандзюба смачно чмока губами: - Озуть би тебе в постоли... (М. Коцюбинський).