цитатник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
(догматик) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | цита́тник | цита́тники |
родовий | цита́тника | цита́тників |
давальний | цита́тникові, цита́тнику | цита́тникам |
знахідний | цита́тника | цита́тників |
орудний | цита́тником | цита́тниками |
місцевий | на/у цита́тникові, цита́тнику | на/у цита́тниках |
кличний | цита́тнику | цита́тники |
-2-
іменник чоловічого роду
(збірник цитат) [розм.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | цита́тник | цита́тники |
родовий | цита́тника | цита́тників |
давальний | цита́тникові, цита́тнику | цита́тникам |
знахідний | цита́тника | цита́тників |
орудний | цита́тником | цита́тниками |
місцевий | на/у цита́тникові, цита́тнику | на/у цита́тниках |
кличний | цита́тнику | цита́тники |
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | цита́тник | цита́тники |
родовий | цита́тника | цита́тників |
давальний | цита́тнику, цита́тникові | цита́тникам |
знахідний | цита́тник | цита́тники |
орудний | цита́тником | цита́тниками |
місцевий | на/у цита́тнику | на/у цита́тниках |
кличний | цита́тнику* | цита́тники* |