-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цимбали́ст цимбали́сти
родовий цимбали́ста цимбали́стів
давальний цимбали́стові, цимбали́сту цимбали́стам
знахідний цимбали́ста цимбали́стів
орудний цимбали́стом цимбали́стами
місцевий на/у цимбали́стові, цимбали́сті на/у цимбали́стах
кличний цимбали́сте цимбали́сти

Словник синонімів

ЦИМБАЛІ́СТ[ЦИМБАЛИ́СТ], ЦИМБАЛИ́СТАрозм.,ЦИМБАЛИ́СТИЙрозм.Він голубку і цілує, І милує чарівну, Й цимбалистові кидає Срібні гроші на струну (Л. Первомайський); Два скрипники ріжуть на нитяних струнах щось таке, що і розібрати не можна, а цимбалист паличками вибиває своє (Г. Квітка-Основ’яненко); - Мені розказував цимбалистий, а йому говорив басистий (М. Номис).