-1-
іменник чоловічого роду, істота
[розм., рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цилю́рник цилю́рники
родовий цилю́рника цилю́рників
давальний цилю́рникові, цилю́рнику цилю́рникам
знахідний цилю́рника цилю́рників
орудний цилю́рником цилю́рниками
місцевий на/у цилю́рникові, цилю́рнику на/у цилю́рниках
кличний цилю́рнику цилю́рники

Словник синонімів

ПЕРУКА́Р (майстер, який підстригає, завиває, фарбує і т. ін. волосся, голить чоловіків), СТРИЖІ́Йзаст., жарт., ФРИЗЕ́Рдіал.; ГОЛЯ́Рзаст., ГОЛІ́Йзаст., КАУФЕ́Р[КУАФЕР]заст. (майстер, який голив та підстригав чоловіків); ЦИРУ́ЛЬНИКзаст., ЦИРУ́ЛИКзаст., ЦИЛЮ́РНИКзаст., ЦИЛЮ́РИКзаст. (майстер, який голив чоловіків, а також виконував деякі найпростіші лікувальні процедури). Зачіска.. свідчила, що Теллер давно сидів у кріслі перукаря (Н. Рибак); Стриже стрижій чоловіка, достриг до вуха та й пита: - Чи тобі вуха треба? (приповідка); Дами з допомогою кріпосних фризерів його превосходительства поробили собі пишні зачіски (О. Полторацький); Сходилися вони до голяра Тимка щонеділі і свята, аби голитися і підстригати чупер (В. Стефаник); Не минути білявим, як льон, Йосиповим кучерям гострої бритви голія (Панас Мирний); Цирульник, стрибаючи то ліворуч, то праворуч, підголював панські щоки і підправляв пишні невеличкі бачки (О. Іваненко); Військовий цирульник двічі пускав Сагайдачному кров (З. Тулуб); Може, до цирулика пішов [Мафтей] голитися (О. Кобилянська); [Гострохвостий:] Нашого брата цилюрника так розплодилось, що й не потовпишся (І. Нечуй-Левицький); Япид, цилюрик лазаретний, Був знахур в порошках нешпетний, Лічить Енея приступав (І. Котляревський).