-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цига́нський цига́нська цига́нське цига́нські
родовий цига́нського цига́нської цига́нського цига́нських
давальний цига́нському цига́нській цига́нському цига́нським
знахідний цига́нський, цига́нського цига́нську цига́нське цига́нські, цига́нських
орудний цига́нським цига́нською цига́нським цига́нськими
місцевий на/у цига́нському, цига́нськім на/у цига́нській на/у цига́нському, цига́нськім на/у цига́нських

Словник синонімів

БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя - пов’язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Йрозм.,ЦИГА́НСЬКИЙжарт.,БІВУА́ЧНИЙ[БІВА́ЧНИЙ]рідше,БУРЛА́ЦЬКИЙзаст., розм.Пробийголови та пропийдуші, звиклі до крові, до бездомного розбійницького життя! (О. Гончар); Промайнули Юнацькі весни мандрівні (П. Воронько); В тім протязі часу бували довші перерви, та всі листи від 1877 до 1881 р. пропали в тривожних роках мого кочового життя (І. Франко); Поки що ніяких сутичок з ворогом не було, і козакам набридло одноманітне бівуачне життя (С. Добровольський); - Мені вже трохи обридло бурлацьке та циганське життя та блуканина (І. Нечуй-Левицький).

Словник фразеологізмів

потанцюва́ти цига́нської халя́ндри, зневажл. Зазнати неприємностей. — Їй-богу, сину, не гай часу, їдь до Києва! Нехай тоді Ониська потанцює з своєю чехонею циганської халяндри (І. Нечуй-Левицький). потанцюва́ти і поскака́ти цига́нської халя́ндри. “Тепер ти, голубчику, .. потанцюєш і поскачеш у мене циганської халяндри”,— звертався [Плачинда] в думках до Романа (М. Стельмах).

потанцюва́ти цига́нської халя́ндри, зневажл. Зазнати неприємностей. — Їй-богу, сину, не гай часу, їдь до Києва! Нехай тоді Ониська потанцює з своєю чехонею циганської халяндри (І. Нечуй-Левицький). потанцюва́ти і поскака́ти цига́нської халя́ндри. “Тепер ти, голубчику, .. потанцюєш і поскачеш у мене циганської халяндри”,— звертався [Плачинда] в думках до Романа (М. Стельмах).

коза́цьке (цига́нське) со́нце. Місяць. — Поночі? — здивувався Данило. — Що для нас ніч, коли має зійти козацьке сонце? — заграв стрілами брів Сагайдак (М. Стельмах); Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь з-за потилиці (О. Гончар); Тетяна не знає, коли їй страшніше: чи в темряві, чи за циганського сонця (А. Дімаров).

цига́нське тепло́, жарт. Низька температура повітря; холод. До неї [Прохорихи] коли взимку не прийдеш, то все в хаті циганське тепло (І. Нечуй-Левицький).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).

цига́нський (холо́дний) піт пройма́є (охо́плює, пробира́є і т. ін.) / пройня́в (охопи́в, пробра́в і т. ін.) кого і без додатка. Хто-небудь дрижить від нервового збудження, страху, холоду і т. ін.; когось лихоманить. — Зосю, циганський піт не проймає тебе? — гукають подруги (М. Стельмах); Холодний піт його пройма, Затіпавсь весь плечима, Що хоче пити... сил нема… Мана перед очима (П. Грабовський); Танцює без чобіт [Роман], умився так умився! Оце пробрав циганський піт, оце протверезився! (П. Дорошко).