-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ци́бух Ци́бухи
родовий Ци́буха Ци́бухів
давальний Ци́бухові, Ци́буху Ци́бухам
знахідний Ци́буха Ци́бухів
орудний Ци́бухом Ци́бухами
місцевий при Ци́бухові, Ци́буху при Ци́бухах
кличний Ци́буху, Ци́бух Ци́бухи
-2-
іменник чоловічого роду
(чубук)

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Ци́бух Ци́бухи
родовий Ци́буха Ци́бухів
давальний Ци́бухові, Ци́буху Ци́бухам
знахідний Ци́буха Ци́бухів
орудний Ци́бухом Ци́бухами
місцевий при Ци́бухові, Ци́буху при Ци́бухах
кличний Ци́буху, Ци́бух Ци́бухи

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний цибу́х цибу́хи
родовий цибу́ха цибу́хів
давальний цибу́ху, цибу́хові цибу́хам
знахідний цибу́х цибу́хи
орудний цибу́хом цибу́хами
місцевий на/у цибу́ху на/у цибу́хах
кличний цибу́ху* цибу́хи*

Словник синонімів

ЖИВЕ́ЦЬ (гілка, пагін для щеплення дичок), ЩЕ́ПА, МЕ́НТОР, ЦИБУ́Х (здерев’янілий пагін виноградної лози, що використовується для розмноження). Лісник знайомий є отут у мене. Він до щеплювання має хіть велику, Отож хвилюється не без причин, Уздрівши яблуньку чи грушу дику. Мерщій до льоху, де лежать живці Кандиль-китайки, бери та ренети... (М. Рильський); Ще хлопцем Лаврін прищепив своїми руками щепу на старому пні (І. Нечуй-Левицький); [Карташов:] Ми визнаємо гібридизацію міжвидову і навіть міжродову. Визнаємо деякий вплив відкритого вами ментора (О. Довженко).
I. ЛЮ́ЛЬКА (приладдя для куріння), ЦИБУ́Х, ФА́ЙКАдіал.;НОСОГРІ́ЙКАрозм.,ЦУПЕ́ЧКАдіал. (коротка люлька); ЧЕРЕП’Я́НКАрозм. (глиняна люлька). Оленчук став набивати люльку самосадом (О. Гончар); Іван сів, добув з кишені капшук і напихає тютюном цибух (Я. Галан); Ніч зайшла темна, ходжу я на варті, стережу добро, файку смокчу (Ю. Яновський); Дядько посмоктав куценьку глиняну носогрійку (М. Олійник); В клас носив таку цупечку, що з кулака тільки пипка виходить, аби в губу взяти (А. Свидницький); На сіннику під стіною лежав, простягшись і пакаючи череп’янку-люльку, дід около п’ятидесяти літ (І. Франко).
ЦИГА́РКА (паперова гільза, набита з одного боку тютюном), ПАПІРО́САрозм.,ПАПІРО́СКАрозм.,СИГА́РКАзаст.,ЦИБУ́Хзаст.; САМОКРУ́ТКАрозм. (зроблена самим курцем); ПАХІТО́САзаст., ПАХІТО́СКАзаст. (тонка, загорнута в лист кукурудзи). Командири закурили тоненькі пахучі цигарки (П. Кочура); Огиренко, закинувши ногу на ногу, витяг пачку папірос і Матюсі - "прошу", і сам закурив (А. Головко); Він курив папіроску за папіроскою і розбивав головою хмари синього диму (М. Коцюбинський); Перегодя о. Хведор закурив сигарку (І. Нечуй-Левицький); Чоловічок кинув цибуха, розтоптав і побіг до комори (Ю. Смолич); Партизани біля вогнища палили самокрутки й розмовляли про те, про се (П. Автомонов).