цибулячий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний цибу́лячий цибу́ляча цибу́ляче цибу́лячі
родовий цибу́лячого цибу́лячої цибу́лячого цибу́лячих
давальний цибу́лячому цибу́лячій цибу́лячому цибу́лячим
знахідний цибу́лячий, цибу́лячого цибу́лячу цибу́ляче цибу́лячі, цибу́лячих
орудний цибу́лячим цибу́лячою цибу́лячим цибу́лячими
місцевий на/у цибу́лячому, цибу́лячім на/у цибу́лячій на/у цибу́лячому, цибу́лячім на/у цибу́лячих